Блокада зерна: причини та наслідки заборони на імпорт з України
Вже чотири країни Євросоюзу запровадили тимчасову заборону імпорту зерна з України. Фактично йдеться і про транзит агропродукції. Переговори продовжуються, ситуація загострюється через пік посівної, блокаду інспекцій суден у Босфорі та невизначеність майбутнього агроринку.
Тепер умови торгівлі на ринку агропродукції в Україні є гіршими, ніж були до повномасштабного вторгнення Росії. Таку думку щодо наслідків заборони імпорту зерна висловив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Роман Сластен під час брифінгу у Ukraine Media Center.
З чого все почалося?
Після початку повномасштабної війни Україна не могла експортувати зерно морем. Це змусило учасників агроринку перевозити зерно великими партіями суходолом до ЄС. Оскільки українське зерно дешевше, ніж вирощене в ЄС, нарощування його імпорту вплинуло на європейських фермерів — вони почали протестувати.
У березні 2023 року до України надійшов лист від урядів Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини про необхідність запровадження певних заходів, які частково обмежать імпорт агропродукції з України. Також у листі йшлося про компенсацію збитків фермарам цих країн з погляду солідарності.
На початку квітня 2023 року Польща оголосила про тимчасове припинення імпорту зерна з України, щоб обмежити вплив на ціни.
Вже 13 квітня Міністерство сільського господарства Словаччини заборонило обробку зерна, що імпортується з України, а також його продажу на внутрішньому ринку. Рішення було ухвалено після того, як у Словаччині в партії української пшениці нібито виявили пестициди, «які не дозволені в ЄС та негативно впливають на здоров'я людини».
Також 16 квітня Угорщина запровадила заборону на імпорт українського зерна, олійних культур та інших сільськогосподарських продуктів до 30 червня. Таку позицію аргументували відсутністю значних заходів для підтримки місцевих виробників з боку ЄС.
У середу, 19 квітня, Болгарія запровадила тимчасову заборону імпорту продовольства з України, за винятком транзитних товарів. Основною причиною стало те, що у 2022 році всупереч концепції про коридорів солідарності значні обсяги продовольства залишилися в країні.
“Якщо ця тенденція збережеться і навіть посилиться, це може закінчитися вкрай тяжкими наслідками для болгарського бізнесу”, – наголосив він. глава тимчасового уряду Болгарії Гіліб Доньов.
Реакція України та ситуація зараз
Гендиректор УКАБ Роман Сластьон заявив, що заборона імпорту з боку уряду Польщі та де-факто блокування транзиту агропродукції з України були шоком.
«Йдеться про корми, шроти та іншу продукцію. Були певні нюанси, невдоволення польських фермерів щодо руху українського зерна, вони бачили весь той обсяг, але в лівій частині воно прямує до інших країн Європи, Азії та Африки. Емоційно десь спрацював тригер, і як наслідок побачили до певної міри нераціональне рішення з боку польського уряду», – коментує Роман Сластьон.
Наразі УКАБ спостерігає за ланцюговою реакцією щодо інших країн. Зокрема, аналогічні заходи заборони великий перелік аграрної продукції імпорту є з боку Угорщини, Словаччини. Щодо транзиту досі тривають переговори.
Румунія не забороняла ні імпорт, ні транзит. Вони мають деякі дискусії всередині. Проте там побоювань дещо менше. Такі рішення суперечать європейському законодавству, оскільки ринок ЄС функціонує як один загальний агроринок. Перетин польського кордону – це перетин кордону свого з усім Євросоюзом. Тому подібні рішення точно не робляться на рівні урядів певних країн, вони належать виключно до Єврокомісії, до якої апелювали наші чиновники і ми», – пояснив гендиректор УКАБ.
Читайте також на “Цензор.НЕТ”: Єврокомісія розкритикувала рішення Польщі та Угорщини щодо заборони імпорту українського зерна.
Гендиректор УКАБ наголошує, що блокада транзиту – це надто жорсткий захід.
«Блокада імпорту, нехай тимчасова, як заявлено зараз до 30 червня, це теж надто жорсткий крок та механізм. Він також має бути у найближчій перспективі переглянутий, тому що де-факто ми зараз маємо умови торгівлі гірші, ніж вони були навіть до повномасштабного вторгнення», – зауважив Роман Сластьон.
Шляхи вирішення та втрати
З 16 квітня продовжувалися переговори України з Польщею. Поки що відомо про досягнення домовленостей про відновлення транзиту, який має відновитися з четверга, 19 квітня, на п'ятницю, 20 квітня.
«Є низка технічних моментів, щоб забезпечити власне те, що це буде транзит, а не транзит, який, можливо, осідатиме у Польщі. Цей механізм можна забезпечити через GPS-трекінг, можливий супровід автомобілів чи вагонів з боку польського уряду», – пояснив Роман Сластьон.
В свою чергу Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила три пропозиції для реагування на ситуацію:
- Підтримка фермерів, які негативно вплинули на імпорт із України. Єврокомісія вже виділила 56 млн євро країнам та підготувала другий пакет допомоги у 100 млн євро.
- Єврокомісія вживе превентивних заходів відповідно до чинних правил торгівлі, що стосуються певних категорій агропродукції, у тому числі пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшника.
- Єврокомісія проведе розслідування щодо імпорту інших категорій товарів з України.
Основні покупці українських зернових та олійних культур – країни Південної Європи (Іспанія, Італія), але водночас велику кількість імпортували і країни Північної та Східної Європи. Зі свого боку, Україна також купувала багато продукції з Польщі, що створювало і конкуренцію, і задовольняло потреби споживача.
В УКАБ також зазначають, що збитки є, але поки що їх підрахунок не робили, оскільки ситуація досі невизначена та неоднозначна. Деякі продавці очікують наступні кроки урядів та можливий транзит. Йдеться і про просту продукцію.
«Якщо виробники вже пройшли українську митницю, але не пройшли кордон Польщі, відповідно така продукція повертається назад. Це вважається як імпорт в Україну з необхідністю сплати ПДВ та інших податкових зборів, тому це справді суттєва проблема. Збитки будуть великі, але велика проблема, що це відбувається в пік посвеної кампанії. Аграрії тепер знову не розуміють, їм сіяти, які це мають бути культури, і чи потрібна ця продукція, чи можливо її експортуватиме», – наголосив Роман Сластьон.
У той же час є проблеми і в роботі «зернового коридору», блокада інспекцій суден з боку російської сторони СКЦ у Босфорі. У цій ситуації також продовжуються переговори в Туреччині. Йдеться про формат перевірок щонайменше 2-3 суден на добу, хоча це не відповідає можливостям та потребам портів України.
Читайте також на “Цензор.НЕТ”: Україна та Туреччина домовилися відновити інспекції судів.
Майбутнє та перспективи
В умовах абсолютної невизначеності є побоювання, що українські аграрії відмовлятимуться від посівної. Минулого року вже склалася ситуація, коли багато фермерів зазнали збитків, тому це може стати для них ще більшим ударом.
Серед експертів також думка про те, що російська пропаганда могла зіграти свою роль у цій ситуації, підливаючи олію у вогонь. На це вказує збіг блокади українського зерна одразу з двох сторін – і морськими шляхами, і суходолом.
Строки вирішення ситуації також залишаються незрозумілими. У свою чергу УКАБ зазначає, що поки що переговори тривають, тому робити остаточні висновки рано. Це завжди досить складні та дипломатичні процеси. Зокрема, ситуацію розглядає Єврокомісія, з якою Україна має, як і з Євросоюзом, зобов'язання щодо вільного взаємного доступу до ринків.
