«Тепла війна»: як торгують США та росія
З Росії до США щомісяця відправляють товари на суму понад $1 млрд. Що Росія може робити з цими грошима і чому збереження торгівлі зі Штатами не гарантує подальшої економічної стабільності країни-терориста?
Навіть за півроку війни в Україні, США продовжують імпортувати товари з Росії. Обсяг торгівлі становить $1 млрд щомісяця, йдеться у розслідуванні Associated Press.
За останнє півріччя з Росії до портів США прибули понад 3600 партій деревини, металів, гуми, радіоактивних матеріалів та інших товарів. Цей показник нижчий за аналогічний період минулого року, але й тепер обсяг торгівлі досягає значних сум.
Також майже щодня до американських портів прибувають контейнери з крупами, взуттям, обладнанням для майнінгу криптовалют і навіть подушками.
Аналіз товарів, що імпортуються з Росії, показав, що деякі з них перевозять легально, наприклад, добрива. Підсанкційна нафта і газ також доставлялися до портів США, оскільки компанії виконували контракти, укладені до війни.
Але в деяких випадках походження продуктів, що вивозяться з російських портів, важко визначити. Енергетичні компанії США продовжують імпортувати нафту з Казахстану через російські порти, навіть незважаючи на те, що ця нафта іноді поєднується з російською. Експерти з торгівлі попереджають, що російські постачальники ненадійні, і через непрозорі корпоративні структури більшості великих російських компаній – важко визначити, чи мають вони зв'язки з урядом.
«Це загальне правило: коли у вас є санкції, ви матимете всілякі каламутні схеми та незаконну торгівлю», – каже економіст Костянтин Сонін, який викладає в університеті Чикаго. «Тим не менш, санкції мають сенс: навіть якщо ви не можете вбити 100% доходів, ви можете зменшити їх.».
У розслідуванні наголошується, що заборона імпорту деяких товарів із Росії може завдати більше шкоди США, ніж країні-терористу. Наприклад, росія залишається ключовим експортером металів, і припинення торгівлі може спричинити зростання цін для американців. З лютого США отримали від Росії близько 900 постачань металів загальною вагою 264 млн. тонн.
«Основна ідея санкцій полягає в тому, що ви намагаєтеся діяти таким чином, щоб завдати більше болю іншій стороні і менше болю собі», – Коментує економіст американського фінансового конгломерату Morgan Stanley Джейкоб Нелл.
Росія не входить навіть до десятки найбільших торгових партнерів Сполучених Штатів. В останні два роки США посідали третє місце (6%) серед основних експортерів товарів та послуг до Росії, після Німеччини та Китаю. Це вказує на залежність Росії від такого торгового партнера, як США, ніж навпаки. Росії навіть доводиться приховувати походження щонайменше третини товарів, імпортованих із США.
До початку повномасштабної війни в Україні росія постачала до США, переважно, нафтопродукти, платину та сиру нафту. Тим часом сама країна-агресор купувала у Штатів машини, обладнання та апаратуру, а також продукцію хімпромисловості, транспорт, інструменти, метали та харчові продукти, і це лише частина імпорту Росії.
Обсяг торгівлі США та Росії залишається високим для українців, які знають ціну російських ракет та іншого озброєння, за допомогою якого Росія вчиняє військові злочини в Україні.
Однак важливо подивитися на річну динаміку торгівлі. За даними OEC, у період з червня 2021 по червень 2022 року експорт Сполучених Штатів до Росії скоротився на $480 млн (-89,2%) — з $538 млн до $58 мільйонів доларів. Імпорт російської продукції до США скоротився на $2,06 млрд (принаймні, за офіційними даними).
Таким чином США продовжують купувати російські товари, проте значно скоротили продаж своїх товарів. В даний час Росія експортує зі Штатів, в основному, вакцини, кров, антисироватки, ортопедичні прилади, медичні інструменти, ліки та харчові продукти. Такі товари підпадають під гуманітарну категорію, від експорту яких у США та Європі поки що не планують відмовлятися.
Тому країна-бензоколонка постачає свою продукцію до США та отримує за це гроші, проте не може витратити їх на купівлю товарів з-за кордону у звичних обсягах. Це впливає на девальвацію рубля, яку вже півроку намагається пригальмувати та приховати російський Центральний банк. Крім того, скорочення шляхів імпорту змушує Росію обходити санкції та шукати нові ринки збуту в країнах третього світу, де якість продукції може бути значно нижчою, ніж у колишніх торгових партнерів Росії. Як наслідок, країна-агресор отримує додатковий «головний біль», і така тенденція зберігатиметься і поглиблюватиметься й надалі.
