Чому Румунія гальмує розвиток порту Констанца?
USM розповідає, що зараз відбувається в головному порту Румунії, чому приватний оператор порту страждає через бюрократичні затримки і як війна в Україні вплинула на ставлення до представників Адміністрації порту Констанца.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну порт Констанца став логістичним хабом для українських вантажів. Вітчизняні експортери використовують потужності румунського порту для надсилання українського зерна, металу, руди та інших вантажів на світовий ринок. Тож вантажообіг порту, а відповідно і заробіток – зростають саме завдяки українським постачанням.
Однак поки що Констанца демонструє не надто лояльну «зовнішню» політику та внутрішні економічні рішення.
Нагадаємо, порт Констанца – це півтори сотні причалів із загальною пропускною спроможністю до 100 млн. тонн на рік. Щодня порт обслуговує в середньому 200 суден
Констанца має в своєму розпорядженні 156 причалів з глибиною опади 7-19 метрів, 14 з них призначені для перевалки зерна з осадкою 7-13 метрів. У порту функціонує 10 зернових терміналів із ємністю зберігання 1,8 млн метричних тонн.
У 2020 році перевалка зерна склала 21,9 млн. тонн, у 2021 році – 25,1 млн. тонн (рекордний рік для Констанци). Зернові минулого року становили 37% всього обсягу перевалки у порту.
Сам порт розташований за 85 морських миль від гирла Сулинського водного шляху. Порт використовує модель орендодавця із приватними власниками/операторами терміналів. Основні оператори приватного сектора – Norstar (ADM), COFCO, Ameropa, Silotrans і Convex.
Проте портових потужностей у Констанці замало, щоб допомогти українському експорту. Війна в Україні змінила звичайні транзитні потоки навколо дунайських портів та порту Констанца. У свою чергу, приватні оператори намагаються отримати вигоду з тих можливостей, що дає збільшення обсягів перевалки.
Зараз українське зерно Дунаєм відправляють до Констанци. Це найефективніший вид доставки, адже транспортування зерна залізницею може тривати 14-17 днів і більше. Така тривалість пов'язана з неготовністю румунських залізниць до великого вантажообігу. Найближчим часом ця проблема не вирішиться, і це доводить важливість інвестицій у морський сектор Констанци. Спробуємо на прикладі лише одного оператора подивитися, чи поспішає Констанца нарощувати потужності порту.
Так нещодавно компанія United Shipping Agency ухвалила рішення про інвестування майже 14 млн. євро в реконструкцію та модернізацію трьох причалів порту Констанца. Сама компанія має в порту зерновий термінал і, власне, оперує на цих причалах (№31-33). USA перевалює через порт близько 3 млн. тонн зерна на рік, що є чвертю від загального обсягу перевезень зерна через Констанцу.
Що хоче зробити компанія за ці гроші? Проект складається з купівлі нового обладнання та днопоглиблювальних робіт. Зокрема, United Shipping Agency планує ущільнити причали 31-32; провести днопоглиблення біля причалів та на підхідному каналі, щоб збільшити глибини з 11,5 до 13,5 метра. Крім того, оператор планував придбати новий навантажувач.
Проте довгий час інвестиції залишалися замороженими. Як повідомляє румунське видання Cotidianul Replica, проект місяцями «пилявся» у столах влади порту. Спочатку проект півроку розглядало Військово-морське управління Мінтранспорту Румунії. Потім його віддали на розгляд керівництва порту Констанци, і цей етап, за прогнозами журналістів, триватиме ще кілька місяців. Тож місцева бюрократія відверто саботує інвестиційний проект.
Зараз управляє портом Флорін Гойдеа – виконуючий обов'язки гендиректора Адміністрації морських портів Констанци (Compania Nationala Administratia Porturilor Maritime SA Constanta – CN APM). Адміністрація морських портів Констанци здійснює управління морськими портами Констанца, Мідія та Мангалія, а також туристичним портом Томісу. Держава через Міністерство транспорту володіє 60% акцій адміністрації, Fondul Proprietatea (агентство уряду Румунії) та місцева рада Констанци – по 20%.
Саме цими днями у Флоріна Гойдеа спливає термін його перебування на посаді — так званий «мандат» діяв до 15 серпня. Румунським ЗМІ на запитання про продовження своєї кандидатури на посаді Флорін Гойдеа не відповідав. Видання Ziua de Constanta пише, що перебування Гойде в портовій адміністрації вже продовжено до жовтня.
Деякі ЗМІ Румунії зазначають, що саме Гойдеа цього року привів порт до найкращих показників. У 2020 та 2021 роках порт демонстрував приблизно однаковий прибуток, однак у 2022 році цей показник зріс. Проте чомусь зростання пояснюють діями керівництва, а не українськими вантажами – незрозуміло.
Так, з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну порт Констанца забезпечив обробку понад 1,3 млн. тонн зернових вантажів з України.
Із порту Констанца за цей час експортували 940 тисяч тонн українського зерна. Ще понад 360 тисяч тонн зберігаються у силосах у порту та будуть експортовані за договорами приватних операторів. У першому півріччі порт Констанца обробив 37,5 млн. тонн вантажів — і це на 17% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зазначимо, що українські вантажі через Констанцу – не лише зерно, а й контейнери, метал, руда та ін., тому виділити конкретну частку наших вантажів у цьому порту досить складно.
Отже, з одного боку, ми бачимо, як Адміністрації порту приписують досягнення у збільшенні вантажообігу та прибутку порту, а з іншого – звинувачують у затягуванні розвитку порту. І все це – на тлі державного плану модернізації порту Констанца.
Так, уряд Румунії вже затвердив розширення дороги до порту Констанца та будівництво переходу до північної частини порту. Програма модернізації, розрахована на чотири роки, передбачає інвестиції у розмірі 179 млн. леїв (близько $39 млн.). Фінансування проекту має здійснюватись через оперативну програму розвитку великої інфраструктури на 2014-2020 роки, оперативну програму розвитку транспорту на 2021-2027 роки, через бюджет Міністерства транспорту та інфраструктури Румунії та за рахунок безповоротних зовнішніх коштів.
Зазначимо, що інвестиціями у порт Констанца зацікавлені приватні компанії не лише Румунії, а й інших країн. Нещодавно про свої інтереси заявили транспортні компанії з Угорщини та Словаччини. Зокрема, у порт відвідала делегація представників угорських компаній: Eurogate Rail Hungary Zrt, Mahart Container Center Kft, Rail Cargo Logistics Hungaria Kft, а також PPS Logistic – порт Стурово зі Словаччини.
Тому є конкретні плани на розвиток, потенційні партнери, вантаж вантажообігу. Але чому не поспішають реалізувати проекти? Румунія шукає безповоротні інвестиції у Констанцу, але ігнорує операторів, які працюють у цьому порту? Публічно керівництво порту не пояснює причини та процеси, що впливають на прийняття рішень. І це – не говорячи про десятки питань, пов'язаних з українськими вантажами. Сподіваємося, увага європейської спільноти вже найближчим часом вплине на портову політику Румунії та допоможе налагодити справді партнерські відносини між усіма учасниками процесу.
Читайте також: Румунія поставила під загрозу морський експорт з України
