Як зазначає прес-служба НБУ, валютні обмеження було пом'якшено з метою покращення умов ведення бізнес-діяльності в Україні та виходу вітчизняного бізнесу на нові ринки, а також підтримки відновлення економіки та сприяння припливу нових інвестицій до країни.

Читайте також:

Тарас Котов

Чому мільярди гривень не заходять до української економіки

«По-перше, скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт та послуг. По-друге, забезпечено можливість бізнесу репатріювати „нові“ дивіденди. По-третє, надано можливість переказувати кошти за кордон по лізингу/оренді», — йдеться у прес-релізі НБУ.

Чи утримається долар на позначці 40. Яким буде курс гривні у травні — валютний прогноз

«По-четверте, пом'якшуються обмеження щодо погашення нових зовнішніх кредитів. По-п'яте, надано можливість погашати відсотки за „старими“ зовнішніми кредитами. По-шосте, пом'якшуються обмеження щодо переказу іноземної валюти від представництв на користь своїх материнських компаній», — додав регулятор.

Уточнюється, що ці та низку інших технічних змін внесені постановою правління НБУ від 3 травня 2024 року № 56 до так званого «військова» ухвала № 18 від 24 лютого 2022 року. Переважна більшість положень документа набирає чинності з 4 травня 2024 року, і лише щодо репатріації нових дивідендів — з 13 травня 2024 року.

Зазначається, зокрема, що зі зняттям усіх обмежень на купівлю та перекази іноземної валюти бізнесом за кордон для проведення операцій з імпорту робіт і послуг втрачає сенс постанова Кабміну № 153 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з чим Нацбанк звернеться до уряду з пропозицією його скасування.

«Крім того, НБУ окремо забезпечив можливість бізнесу купувати валюту та переказувати кошти за кордон для сплати аеропортових та портових зборів, штрафів, а також членських внесків. Це пов'язано з тим, що вищезгадана постанова уряду (№ 153 – ред.) також частково містить відповідні операції», – йдеться у релізі центробанку.

Регулятор вважає, що це підтримає українських виробників та забезпечить їм можливість виходу на закордонні ринки, що у свою чергу сприятиме поступовому збільшенню надходжень експортної виручки.

Вказується, що репатріація бізнесом дивідендів буде дозволена лише за дивідендами, нарахованими за результатами роботи після 1 січня 2024 року.

“Це пом'якшення не стосується виплати дивідендів за рахунок нерозподіленого прибутку за попередні періоди або резервного капіталу”, – наголосили в Нацбанку.

Крім того, регулятор встановив щомісячний ліміт для репатріації. «нових» дивідендів на рівні EUR1 млн в еквіваленті з метою мінімізувати ризики для макрофінансової стабільності. Зазначається, що контроль за дотриманням цієї норми забезпечуватиметься завдяки автоматизованій інформаційній системі НБУ Е-ліміти.

“Надання можливості репатріювати “нові” дивіденди сприятиме припливу нових інвестицій в Україну, мінімізує ризики згортання діяльності підприємств з іноземним капіталом та підтримає економіку”, – вважають у Нацбанку.

Що стосується пом'якшення обмежень щодо обслуговування та повернення «нових» зовнішніх кредитів та погашення «старих», то НБУ знизив мінімальний термін користування кредитом, кошти за яким надходять з-за кордону після 20 червня 2023 року на рахунки резидентів, з трьох до одного року, при досягненні якого дозволяється купувати інвалюту для його погашення. Таким чином, заборона на купівлю інвалюти для погашення «нових кредитів буде діяти для позик терміном до одного року.

Крім цього, НБУ дозволить бізнесу незалежно від терміну користування. «новими кредитами купувати інвалюту для сплати відсотків за ними.

“Все це сприятиме збільшенню можливостей українського бізнесу залучати нові зовнішні кредити не лише від офіційних партнерів, а й від приватних інвесторів”, – йдеться у релізі.

Більше того, згідно з ним, резиденти-позичальники зможуть здійснювати перекази в інвалюті для погашення відсотків за «старими» зовнішніми кредитами, які відповідно до умов договору підлягають сплаті у період з 24 лютого 2022 року. Однак у рамках одного кредоговору для прострочених станом на 1 травня 2024 року процентних платежів позичальники зможуть переказувати не більше 1EUR млн в еквіваленті за один календарний квартал.

Це обмеження не застосовуватиметься до майбутніх планових процентних платежів, зазначає центробанк. Разом з тим для цих операцій передбачені додаткові умови для захисту макрофінансової стабільності, серед них: відсутність простроченої заборгованості за відповідним кредитним договором станом на 24 лютого 2022 року, заборона на купівлю та переказ коштів за рахунок кредитів або позик від резидентів, відсутність можливості дострокового виконання платежів чи реструктуризації прострочених платежів.

«Ці зміни дозволять мінімізувати ймовірність дефолтів українських позичальників та забезпечать сприятливіші умови для реструктуризації зовнішніх кредитів, а також покращать умови для залучення нового капіталу в Україну», — зазначається у повідомленні.

Також, згідно з релізом, юрособи та фізособи-підприємці зможуть переказувати кошти за кордон для розрахунків за договорами лізингу чи оренди без додаткових обмежень щодо предмета такого договору, а також дати його укладання.

Нацбанк нагадав, що раніше такий дозвіл поширювався лише на лізинг чи оренду транспортних засобів.

«Відповідні зміни дозволять бізнесу також розрахуватися за раніше укладеними договорами з лізингу/оренди, що фактично уможливить укладання нових договорів та залучення в Україну необхідного обладнання для ведення бізнес-діяльності», — наголосив регулятор.

Щодо дозволу представництвам іноземних компаній переказувати валюту на рахунки материнських, уточнюється, що центробанк надасть можливість міжнародним картковим платіжним системам та іноземним авіакомпаніям купувати та переказувати інвалюту за кордон на рахунок нерезидента-юридичної особи, проте для проведення таких операцій буде встановлено щомісячний ліміт на рівні EUR5 млн. у еквіваленті.

На думку регулятора, це сприятиме подальшому розвитку безготівкових розрахунків в Україні.

Раніше повідомлялося, що на початку війни НБУ прийняв постанову № 18 про роботу банківської системи в період запровадження військового стану, якою було введено значні обмеження в роботі банківської системи України.

Відповідно до пункту 14 цієї постанови, уповноваженим установам заборонялося здійснювати операції з транскордонного переведення валюти з України на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті.

Бізнес просив Кабмін та Нацбанк дозволити виконувати взяті на себе фінансові зобов'язання перед міжнародними кредиторами.