Нульові викиди СО2 у Європі коштуватимуть 360 млрд євро
Дослідники Європейської обсерваторії кліматичної нейтральності (ENCO) закликали блок значно прискорити свої зусилля зі скорочення викидів, щоб досягти кліматичних цілей на 2030 та 2050 роки.
Нині найнижчий прогрес у досягненні кліматичної нейтральності спостерігається у лісовому господарстві та фінансовому секторі, передає Sustainable Future News.
Зазначається, що ЄС необхідно збільшити щорічні кліматичні інвестиції на 360 мільярдів євро, щоб досягти мети з нульовими викидами до 2050 року.
Крім того, блок закликали посилити заходи, спрямовані на допомогу домогосподарствам у зменшенні їхнього сліду.
Звіт про прогрес ЄС у досягненні кліматичної нейтральності показав, що для досягнення кліматичних цілей до 2030 року необхідно додатково скоротити викиди на 132 мегатонни СО2.
Такий показник дорівнює річному виробництву 332 газових електростанцій. У матеріалі наголосили, що Єврокомісія завершила консультації щодо встановлення цілей блоку на 2040 рік.
Очікується, що першу офіційну оцінку прогресу на шляху до нульового рівня викидів оголосять у вересні. Проте звіт ECNO попереджає, що прогалини в даних заважають політикам приймати обґрунтовані рішення щодо досягнення кліматичної нейтральності.
Хоча законодавці ЄС не зобов'язані дотримуватись рекомендацій дорадчого органу, очікується, що майбутній звіт Європейської рахункової палати підтвердить висновки дослідників. Зокрема, щодо того, що ЄС не вжив достатніх заходів для досягнення своєї мети до 2030 року.
Звіт ECNO також показав, що середній вуглецевий слід ЄС від домогосподарств зменшувався лише на 1,2% щорічно у період між 2014 та 2019 роками. Така динаміка вважається недостатньою задля досягнення мети кліматичної нейтральності до 2050 року.
У звіті зазначили, що у блоці була відсутня політика, яка б підтримувала споживачів у прийнятті стійкого способу життя, крім помірного зниження споживання червоного м'яса. У звіті також звернули увагу на необхідність удвічі швидшої декарбонізації європейського агропродовольчого сектору.
Дослідження також показало, що витрати на субсидії на викопне паливо стрімко зросли до 46,2 мільярда євро через енергетичну кризу та російсько-українську війну. Крім того, на рівні блоку відсутні індикатори відповідності фінансової системи до Паризької угоди, а також відсутність механізмів відстеження сумісності торгової політики з її цілями.
Також у ECNO стурбовані: недостатніми інвестиціями в електромережі для підтримки використання відновлюваних джерел енергії; повільним прогресом у поетапному виведенні з експлуатації котлів, що працюють на викопному паливі; обмеженим використанням “зеленої” енергії галузями промисловості.
У звіті наголосили, що ці сфери потребують термінової уваги. У матеріалі додали, що 2022 рік у Європі був найтеплішим за всю історію спостережень. Середні температури були приблизно на 2,3 ° C вище доіндустріальної епохи.
Нагадаємо, звіт Statistical Review of World Energy показав, що рекордне зростання потужностей відновлюваних джерел енергії до 266 ГВт не вплинуло на домінування викопного палива у 2023 році.
