Гра в довгу: як танкерні компанії вигадують нові лазівки для перевезення російської нафти.
У 2023 році на танкерному ринку з'явилася нова та таємнича Kurow Shipping. Компанія звернула увагу на те, що відразу замовила вісім нових танкерів на одній із китайських верфей. Крім того, Kurow Shipping може бути пов'язаний із перевезеннями російської нафти.
Чому цей випадок є новим для компаній так званого тіньового флоту читайте в матеріалі USM.
Хто така Kurow Shipping?
Слід зазначити, що першими на таємничу компанію звернули увагу журналісти європейського видання TradeWins. Розслідувач Айрін Енг у своєму матеріалі розповіла, що Kurow зареєстрована на Маршаллових островах, проте офіс компанії розташований у Дубаї. Однак у китайських ЗМІ зазначається, що компанія має «турецьке коріння».
Енг підкреслила, що Kurow Shipping тільки з'явилася і одразу створила флот із десяти суден.
Ознайомитись з повним текстом розслідування TradeWins можна за посиланням.
Привернула увагу журналістів саме те, що Kurow Shipping замовила на китайській верфі Zhoushan Changhong нові танкери. Спочатку, влітку, стало відомо про чотири танкери LR2 типу aframax дедвейтом 115 тис. тонн. А вже у грудні 2023 року компанія замовила ще чотири судна.
Усі вісім танкерів мають бути побудовані до 2027 року, перші постачання очікуються у 2025 році. Ознайомитись зі списком замовлень можна за посиланням або нижче.
Зазвичай поява нового гравця пов'язано або з розподілом іншої компанії, або зі зміною напряму розвитку великих судноплавних компаніях. Як приклад pivot компанії Scorpio, яка була одним із провідних балкерних судновласників, проте несподівано стала провідним танкерним судновласником.
Також поява компанії, яка декларує портфель замовлень на вісім нових танкерів, може бути рішенням великих інвестиційних структур зайти на судноплавний ринок.
Проте все виявилося набагато цікавішим — журналістам вдалося дізнатися, що один із танкерів Kurow Shipping пов'язаний із «кластером невідомих компаній, які є частиною «тіньового флоту». Тобто є перевізником російської санкційної нафти.
Kurow Shipping та K&O Ship Management
Зазначимо, що Kurow Shipping пов'язують із іншою фірмою – K&O Ship Management. Крім того, що адреса реєстрації обох фірм збігається (обидві компанії розташовані на одному поверсі у Світовому торговому центрі Дубая), є непідтверджена інформація від ЗМІ, що K&O Ship Management може бути дочкою Kurow.
K&O Ship Management – досить відома фірма: через перевезення російської нафти компанія потрапила під санкції в Україні (НАЗК) та у Великій Британії.
Фактично K&O Ship Management має прямий зв'язок із російським Радкомфлотом. Повідомляється, що фірма оперує 10 судами, більшість із яких належать компаніям Гонконгу. Загалом флот K&O складається з восьми танкерів та двох балкерів, усі судна носять прапор Панамського реєстру.
У 2023 році суд K&O також змінив клас, щоб приєднатися до Індійського реєстру судноплавства. Дивовижний збіг, але до цього класифікаційного суспільства належить найбільша частка ринку «тіньового флоту».
Влітку 2023-го видання Splash знайшло деяких представників K&O Ship Management у LinkedIn. Так, менеджером флоту компанії є капітан Євген Чубенко, у профілі якого зазначається, що він є менеджером флоту в «Радкомфлоті».
Журналісти також знайшли ще одного співробітника K&O — на різних фотографіях у соціальних мережах він одягнений у форму «Радкомфлоту». На жаль, редакції USM не вдалося знайти ті самі акаунти та підтвердити інформацію — найімовірніше, після висвітлення у ЗМІ профілі видалили.
Зв'язок Kurow Shipping, K&O Ship Management та Covart
У грудні про фірми Kurow Shipping та K&O Ship Management згадало Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC).
Як розповів один із фахівців аналітичної корпорації S&P Global Байрон Маккінні, в останньому морському призначенні OFAC від 20 грудня є щонайменше три компанії, які згадувалися як перевізники російської нафти. Зокрема, і відома Covart. Давайте трохи про неї.
Covart Energy Limited (або просто Covart) спеціалізується на постачанні нафтопродуктів морським та залізничним транспортом. Фірма зареєстрована в Гонконгу та внесена до списку санкцій Мінфіну США.
Компанія різко збільшила свою частку у торгівлі російською нафтою після запровадження політики обмеження цін. Так, з травня 2023 року судна, зафрахтовані Covart, зробили щонайменше 23 заходи в портах Росії.
Covart також володіє судном під російським прапором Sanar 15 – танкером, що працює зазвичай в Азовському морі, перевантажуючи нафту на більші судна.
На момент звіту OFAC зазначає, що Covart фрахтує судно “Совкомфлоту” із російського Приморська.
“Структура власності на судах, зафрахтованих Covart, варіюється від нещодавно підсанкційних організацій, таких як K&O Ship Management та Kurow Shipping, а також від невеликої кількості грецьких фірм”, – йдеться у звіті Управління контролю за іноземними активами США.
Чому від дій Kurow Shipping страждають ВМС США
Звичайно, вся ця плутанина з десятками фірм зроблена навмисно — це не нова спроба Росії прибрати сліди незаконних перевезень своєї нафти. Однак випадок Kurow Shipping — справді щось нове та несе дві великі погрози.
Перша з них: Kurow Shipping не придбав старих танкерів, як це зазвичай роблять тіньові перевізники російської нафти, а замовив саме нові.
Якщо уявити, що Kurow Shipping справді пов'язана з перевезенням російської нафти, це дещо розкриває наміри уряду Росії – зокрема, що Росія готується до «гри в довгу».
Зазвичай старим флотом, яким перевозять роснафту, звикли жертвувати — «тіньовим» перевізникам байдуже як до санкцій, так і до екологічних норм. Слід згадати вибух на судні Pablo, яке перевозило підсанкційну нафту, у травні 2023 року біля берегів Малайзії. Після цього влада Малайзії опинилась у скрутному становищі, оскільки не змогла зв'язатися з судновласником, а значить і прийняти рішення про те, що робити з судном — танкер просто покинули.
Також є інформація, що кожен із нафтових танкерів LR2 коштував Kurow Shipping приблизно $61 млн, а загальна вартість восьми суден становила приблизно $488 млн. Це вже не кажучи, що поточна вартість нового схожого танкера становить приблизно $72,5 млн. (за даними фірми Clarkson ).
Звичайно, старі танкери хоч і зросли в ціні через попит з боку «тіньових» перевізників, проте не настільки замовити новий танкер дедалі дорожче. Крім того, замовлення Kurow Shipping викликає занепокоєння, оскільки контракт передбачає будівництво нового судна на верфі, що субсидується та перебуває під контролем китайського уряду.
Фактично Kurow Shipping намагається створити законну присутність на ринку. Схоже, росія знайшла новий спосіб і надалі перевозити свою нафту.
Друга велика загроза вже є геополітичною. Китай і росія — не єдині країни, які стикаються з гострою потребою в танкерах, що долають великі відстані: такі ж танкери потрібні і США.
У разі серйозного конфлікту в Тихому океані Штатам знадобиться близько ста танкерів різного розміру, щоби постачати своїм ВМС паливо. За прогнозами, щоб покрити потребу військово-морських сил та авіації, потрібно до ста танкерів різного типу. Але рік тому аналітики зазначали, що США мають доступ до менше десяти таких судів.
Подібні думки озвучують і в Maersk Line Limited. Аналітики зазначають, що в умовах широкого конфлікту з Китаєм США втратять доступ до джерел нафти в регіоні, на які зараз покладаються. І побудувати нові танкери теж проблема для США: верфі Китаю хоч і зайняті, але чисельно перевершують можливості американців.
Тому коли Росія, фактично союзник Китаю, будує нові великі танкери на китайських верфях — це ставить під загрозу впевненість у силах США.
Поки що немає прямих зв'язків Kurow Shipping з урядом РФ. Але якщо уявити, що Kurow Shipping справді пов'язана з російською нафтою, можна побачити, наскільки важливо припиняти діяльність «тіньових» фірм. Висновок лише один — за часів глобальної напруги морська галузь продовжує відігравати важливу роль у національній безпеці та економічному процвітанні багатьох країн.
Фото: JML Shipyard Agency