Збільшення податків. Кого торкнуться зміни, запропоновані законопроектом 11416, і як вони вплинуть на бізнес
Збільшення податків. Кого торкнуться зміни, запропоновані законопроектом 11416, і як вони вплинуть на бізнес
Податки 2024 – що може змінити законопроект 10416-д (Фото:Marek Studzinski/unsplash)
У вівторок, 17 вересня, Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроект 11416-д, який має на меті підвищення податків. Ще до першого читання документ критикували податкові та бізнес-експерти та самі підприємці. Наступного дня після голосування проти деяких норм виступили до НБУ.
Спочатку – детінізація. Потім поговоримо про підвищення податків
Ще до першого читання бізнес наголошував, що положення законопроекту швидше посилять тиск на доброчесних підприємців, аніж допоможуть провести детінізацію економіки України. Про це говорили представники Європейської бізнес-асоціації. (ЕБА).
У перших версіях законопроекту 10416-д містилися норми, які, на думку податкового експерта Мирослава Лаби, несли потенційна шкода для легального бізнесу та збільшували ймовірність ще більшої тінізації економіки, яка й так за розрахунками Мінекономіки досягла 40%. У цьому матеріалі NV наводить основні тези експертного аналізу документа.
Підвищення податків: кого торкнеться, як зміняться ставки та військовий збір для ФОП
Перше читання законопроекту 10416-д пройшли такі норми:
- підвищення військового збору працівникам із 1,5% до 5%;
- військовий збір для 1-2 групи ФОП – 800 гривень на місяць;
- 1% військового збору з обороту для ФОП 3 групи;
- авансові внески з податку на прибуток для АЗС;
- 25% прибутку на фінустанови;
- помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання);
- 50% податок на прибуток банків у 2024 році.
Вже 18 вересня, тобто наступного дня після першого читання у ВРУ, перший заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова заявила, що НБУ не підтримує ініціативу щодо підвищення податку на прибуток банків до 50%. Вона вважає, що запровадження такого податку може призвести до проблем із капіталом двох державних банків, що спровокує мільярдні витрати бюджетних коштів на їхню докапіталізацію.
У той же час, НБУ підтримує підвищення податку на прибуток фінансових компаній до 25%. (як і для банків) для запобігання ухилянню від сплати податків у фінансовому секторі.
Нові податки 2024 — Чи нашкодять бізнесу норми законопроекту 10416
Першещо викликало обурення у ЄБА та експертів галузі у контексті нового законопроекту, — це те, що уряд запропонував зміни у податковому законодавстві, перш ніж провести обіцяні реформи у фіскальних органах та знизити рівень корупції у них.
Податки на благодійну допомогу: Що не так із системою та як це змінити
За даними, які наводить Мирослав Лаба, потенційні річні втрати держбюджету від тіньової економіки становлять близько 400 млрд грн, з яких втрати від:
- контрабанди – 120-150 млрд грн;
- контрафакту та нелегальної торгівлі – 46-51 млрд грн;
- зарплат у конвертах – 70-110 млрд грн;
Кроків до подолання цієї ситуації з боку влади, на думку експерта, так і не сталося. Натомість уряд вирішив підвищити податки, порушивши власні обіцянки та логічний перебіг подій. Важливо розуміти, що податки сплачує саме легальний бізнес, тому для пошуку додаткових надходжень до бюджету уряду слід спочатку зменшити перешкоди для його діяльності, зокрема корупцію, каже Мирослав Лаба.
Тим більше, що ще в лютому 2018 року TADAT (the Tax Administration Diagnostic Assessment Tool), фахівці МВФ та Світового банку розробили Концепцію реформи Державної фіскальної служби України та План дій з реформи податкової та митниці, які досі не реалізовані.
«Третій рік війни — податковою та митною службою керують посадові особи у статусі виконувачів обов’язків, проведення відкритих конкурсів припинено, публічні реєстри закриті, інформація про діяльність фіскальних служб максимально обмежена у публічній площині. Внутрішня безпека митної служби організує збір хабарів, керівників територіальних управлінь податкової служби заарештовують за вимагання коштів із бізнесу за видачу ліцензій та розблокування податкових накладних. Натомість усі послаблення для бізнесу щодо штрафів та перевірок скасовано, і пропонується ще більший тиск щодо оподаткування. Так не має бути», – зазначає експерт.
По-другені громадськість, ні бізнес не бачили розрахунків уряду щодо того, який економічний ефект має дати збільшення податків. Яким, за оцінками чиновників, може бути вплив від ухвалення законопроекту на економіку України, потенційні інвестиції, подальшу роботу бізнесу — невідомо, зазначили в ЄБА.
«Читаючи пояснювальну записку до урядового законопроекту 11416, ми не знайдемо в ній відповіді на питання, чому саме було прийнято те чи інше рішення. Відсутні розрахунки, аналіз регуляторного впливу, як це вплине на діяльність бізнесу, експортний потенціал, здатність українського бізнесу конкурувати на світових ринках. Відсутня інформація про вартість імплементації таких ініціатив для Державного бюджету та видатків бізнесу на впровадження нового регулювання, форм обліку та звітності», — коментує відсутність пояснень від укладачів законопроекту 10416 Мирослав Лаба.
Чотири складові боротьби з корупцією на митниці: польський досвід
У ЄБА переконані, що збільшення податків у запропонованому урядом вигляді може призвести до зворотного від очікувань чиновників ефекту, а саме до згортання бізнесу та зменшення надходжень до бюджету.
Нардеп Ярослав Железняк стверджує, що цього року такі податкові зміни принесуть до бюджету 58 млрд. грн., і 137 млрд. грн. — наступного року. Він вважає, що впровадження закону може відбутися «заднім числом» до 1 жовтня.
Загроза для ПРРО: Як штучні обмеження можуть знищити саму ідею електронних кас
