Загроза локальних операцій із боку Росії. Огляд та прогноз на 19 лютого
Оперативна ситуація. Ключові факти
Ситуація на сході України суттєво погіршилася – за період з 17 по 18 лютого НЗФ здійснили понад 60 обстрілів. Під вогнем ствольної артилерії, гранатометів, мінометів та танків опинилися 30 населених пунктів. Бойовики ведуть обстріл із заборонених Мінськими угодами калібрів.
У засобах масової інформації Росії поширюється фейкова інформація про підготовку настання ЗС України на окуповані території.
Тиражується дезінформація та заздалегідь підготовлене відео, ніби українські диверсійні групи планували низку терактів із використанням хімічних речовин.
В окупованому Донецьку, у центрі міста, підірвали автомобіль одного із ватажків бойовиків.
ІНФОГРАФІКА ЗА ОБСТРІЛЕМ — ДОНБАС РЕАЛІЇ
Ватажки т.з. ЛНР/ДНР оголосили евакуацію мирних жителів до Ростовської області через загрозу «наступу» ЗСУ. Увечері 18 лютого перші автобуси з жінками та дітьми прибули до Росії. Пізніше стало відомо, що заклик про евакуацію верхівки самопроголошених республік записали за два дні до ескалації, 16 лютого.
РФ продовжує нагнітати паніку на окупованих територіях Донецької та Луганської областей
Так, у російських та окупаційних ЗМІ та телеграм-каналах поширюють інформацію про нібито оголошену мобілізацію в “Л/ДНР” та заборону чоловікам віком від 18 до 55 років виїжджати з території фейкових республік.
У той же час пропагандистське російське видання ТАРС пише, що в Ростовській області, куди проросійські окупанти примусово вивозять мирних жителів окупованої частини Донбасу, вводиться режим надзвичайної ситуації. Також РосЗМІ поширюють інформацію, що у “ДНР” нібито призупинено навчальний процес.
Ескалація на сході України збігається з проведенням Москвою масштабних навчань стратегічних сил стримування, включно з Чорним морем, де до того ж відбувається de facto частково блокада українських портів.
Геополітичний вимір
Росія вимагає, щоб Україна відмовилася від вступу до НАТО.
15 лютого Державна Дума РФ звернулася до президента із закликом визнати незалежність т.зв. ЛДНР.
16 лютого на засіданні РБ ООН постпред РФ звинувачував Україну у проведенні «геноциду» проти російськомовних у Донбасі.
США публічно попереджали про можливість створення Росією casus belli, зокрема, фальсифікованої атаки, можливе використання хімічної зброї тощо.
Позачергове засідання ТКГ, скликане на 18:00 18 лютого з ініціативи Координатора ОБСЄ у ТКГ, не відбулося через відмову російської сторони.
Володимир Путін закликав Україну сісти за стіл переговорів із т.з. ЛДНР.
Можливі сценарії
Порівнюючи здібності та наявні ресурси ударних угруповань РФ біля кордонів України з потенціалом України з всеосяжної оборони на чолі зі Збройними Силами, експерти ЦГЗ вважають реалізацію РФ сценарію «повномасштабного вторгнення» малоймовірною.
Проте залишається загроза проведення обмежених операцій угрупованнями Російської Федерації. Найбільш уразливими залишаються східний напрямок (ОРДЛО) та Азово-Чорноморський регіон.
Також зберігається значний ризик російських атак в інфо- та кібер-просторі України.
Станом на сьогоднішній день РФ роздала понад 600 тисяч паспортів. Тому Росія на підставі «захисту російських громадян» може вторгнутися на схід України. Для цього на окупованих територіях можуть бути здійснені нові провокації.
Після цього може бути проведено локальну наступальну операцію з метою розширення території ЛНР/ДНР у межах адміністративних кордонів Луганської та Донецької областей.
Це означатиме відкриту участь РФ у бойових діях.
Висновки
Ескалація ситуації на Донбасі має на меті розхитати єдність у поглядах західних країн (насамперед ФРН та Франції) та посилити тиск на Україну у прийнятті російської інтерпретації домовленостей.
Кремль розглядає можливість посилити внутрішньодержавну кризу всередині України та створити передумови для свого військового втручання.
Компроміси у вигляді домовленостей із Росією вже викликали несприйняття українського суспільства, а ймовірна реакція Президента України несе у собі дві загрози. Якщо вона буде сприйнята українським суспільством недостатньо сильною, особливо на тлі втрат людей та території, то спричинить внутрішньополітичну кризу. Якщо буде потужним, може стати легітимізацією втручання для РФ.
Не отримавши бажаної відповіді на гарантії безпеки та відмову України від планів приєднатися до Альянсу НАТО, у Кремлі можуть вирішити, що відкрите локальне вторгнення в Україну в політичному сенсі переважить економічні та інші втрати.
Метою таких дій буде зруйнувати підтримку України, змусити Захід «врятувати» існування держави та запобігти негативним наслідкам великої війни в Європі за рахунок «компромісу». У військовому плані РФ намагатиметься завдати якомога більшої шкоди найбільш боєздатним силам та засобам, центрам управління та критичній інфраструктурі, щоб відкинути оборонний потенціал України на роки тому.
Нерозіграною картою Путіна залишаються т.зв. ЛДНР.
Кремль може скористатися ініціативою Державної Думи та визнати незалежність російських проксі-освіт у Донецьку та Луганську. Паралельно з цим, він може підписати «договори» з «республіками» або про безпеку (начебто укладених з Абхазією та Південною Осетією) з розміщенням ЗС РФ на окупованих територіях (фактичною заміною шевронів із триколорами на однобудах так званих 1 та 2 армійських корпусів ), чи про запровадження миротворців — російських, російсько-білоруських чи ОДКБ.
Кремль не задоволений відповіддю США та їхніх союзників щодо НАТО на вимоги надати РФ гарантії безпеки, а також тиск із боку Заходу, спрямований на деескалацію ситуації на кордонах України. Отже, Москва намагається довести, що не поступиться своїми принципами, навіть під тиском заходів стримування з боку США.
У світлі перелічених вище подій і фактів, критично важливою залишається згуртована позиція України та західних партнерів.
Великобританія залишається послідовною у своїх словах, а й у діях. Як у питаннях протидії російській агресії та покаранні “путінської зграї”, так і у справі тісної співпраці з Україною заради спільного майбутнього.
За матеріалами: УП
