Як заборона на експорт брухту допоможе декарбонізації

Український уряд бере на себе амбітні зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів, проте не передбачаючи для цього дійових фінансових стимулів. Більше того, стратегічна сировина для української металургії – металобрухт, використання якого дозволяє виробникам скорочувати викиди СО2, сьогодні фактично безконтрольно вивозиться з України.

Декарбонізація власним коштом

Як відомо, оновлений національно визначений внесок України (НОВ2) до Паризької угоди Кабмін схвалив у липні. Вже зовсім скоро його презентуватимуть на кліматичній конференції COP26 у Глазго. Згідно з ухваленими зобов’язаннями, Україна має до 2030 року скоротити викид парникових газів на 65% порівняно з 1990 роком. “Україна рухається вперед, об’єднавшись із Європейським Союзом та США у боротьбі зі зміною клімату”, – заявив тоді прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Втім, якщо Україна рухається цим шляхом разом з ЄС і США, то, ймовірно, і держфінансування проектів декарбонізації має бути на рівні. Але для прикладу: якщо Євросоюз планує витратити на декарбонізацію 1 трлн євро, то в поданому урядом проекті державного бюджету наступного року на ці цілі закладено лише 1 мільйон гривень. “Або наші чиновники тримають усіх за дурнів, або самі не уявляють, що це і скільки коштує”, – так прокоментував цю цифру заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Народний депутат Сергій Магера зазначає, що згідно з НОВ2, до 2030 року на декарбонізацію економіки України необхідно витратити 102 млрд євро. Де взяти такі гроші? Ми знову наступаємо на ті ж самі граблі. Коли наші чиновники говорять про плани, все начебто добре. Але коли питання стосується, грошей, конкретика зникає. Бізнес досі не може зрозуміти: держава є партнером із декарбонізації чи просто спостерігачем та законодавцем?”, – сказав політик.

У свою чергу, директор Аналітичного центру економіко-правових досліджень та прогнозування Федерації роботодавців України Володимир Панченко висловив думку, що замість системної роботи з декарбонізації український уряд продовжує здавати позиції. Так було зі вступом до Світової організації торгівлі, так було з Асоціацією з ЄС, – нагадав він. – Тепер черговий раунд, потім потрібно буде з цієї ситуації вирулювати, адже цей уряд прийняв на себе добровільні зобов’язання”.

Недооцінений ресурс

Втім, Україна має ресурс, більш активне використання якого дає можливість вже сьогодні скоротити не лише обсяги викидів, а й споживання енергоресурсів. Мова про металобрухт – перероблена тонна цієї сировини дозволяє скоротити викиди СО2 на 60%, економити 1,4 тонни залізняку і 740 кілограм вугілля.

Сьогодні металобрухт на світовому ринку набув статусу стратегічної сировини. Його використання в металургії є найпростішим і найдешевшим способом скоротити викиди СО2, – нагадує народний депутат Сергій Магера. – В Україні декарбонізація через неефективну екологічну політику на особі Мінекології стоїть на місці”.

Необхідно звернути увагу і на той факт, що сьогодні багато країн або вже обмежили, або збираються обмежити експорт металобрухту і, зокрема, з екологічних міркувань. Зокрема, до цього закликає стале європейське лобі Eurofer, а також британські металурги. Крім того, сьогодні заборона на експорт металобрухту діє у Казахстані та Аргентині, різні обмеження – у Росії, Китаї, Вірменії, ПАР та Об’єднаних Арабських Еміратах.

Як ми його втрачаємо

Варто зазначити, що в Україні раніше було підвищено мито на експорт металобрухту, але сьогодні воно зовсім не стримує його вивезення за кордон, оскільки його співвідношення до вартості скоротилося з 26,8% до 13,5%. Причина цього – різке зростання експортних цін за останній рік, майже до 500 дол./тонну.

В результаті з початку року експорт металобрухту з України йшов наростаючим темпом і за підсумками січня-серпня 2021 р. зріс майже в 20 разів, до 410 тис. рублів. тонн. З огляду на високий рівень цін дана динаміка має всі шанси зберегтися і за підсумками року за кордон може “плисти” до 1 млн тонн українського металобрухту.

“Вимятають” металобрухт із України країни, які ведуть щодо нашої країни недружню економічну політику. Йдеться насамперед про Туреччину, де діють мита та квоти стосовно української металопродукції. При цьому наша країна де-факто стала незахищеним і легкодоступним джерелом металобрухту для Туреччини. Також український металобрухт надходить у Придністров’я, яке є російським анклавом, дотується енергоресурсами і може не рахувати гроші при його купівлі. Варто зазначити, що нещодавно розпочалися й постачання українського металобрухту до Білорусі, яка також отримує енергоресурси з Росії зі значною знижкою.

“Якщо ми дозволимо вивезти цю сировину, яка дозволяє декарбонізувати металургію, то просто ми у себе забираємо майбутнє, – резюмував Дмитро Кисилевський. – Тобто, ми самі себе залишаємо навіть теоретичної можливості у майбутньому декарбонізувати фундаментальну галузь української промисловості”.

При цьому металобрухту в Україні стає менше – за підсумками минулого року його збір знизився до історично низького рівня 2,9 млн тонн. Міністерство економіки України вже оприлюднило проект постанови про запровадження тимчасової заборони на експорт металобрухту та враховуючи низький збір та інтенсивне вивезення сировини з країни, очевидно, що приймати таке рішення потрібно було ще вчора.

Василь Січнев