Як влада вбиває декарбонізацію у металургії
Поки влада відверто гальмує з декарбонізацією, промисловці беруть справу до рук. Наприклад, компанія «Метінвест» нещодавно оголосила про плани скоротити до 2050 року викиди СО2 на 90% до менш ніж 2,5 млн т на рік. Для цього планується здійснити інвестиції в екологічну модернізацію виробництва у розмірі 30 млрд. дол. До зазначеного терміну компанія планує повністю припинити виробництво сталі в доменних печах та агломерацію заліза. Повідомляється, що до 2040 року металургійний гігант замінить більшість доменних печей та киснево-конвертерних печей на електродугові печі. На частку «Метінвесту» припадає 45% усієї сталі, яка виробляється в Україні, тому озвучені плани лідера галузі є визначальними для розвитку металургії загалом.
До 2050 року всі сталеплавильні потужності компанії будуть складатися з електроплавильних печей, що працюють на залізі прямого відновлення (DRI). Перші такі печі планується ввести в експлуатацію до 2030 року. Щоб досягти цієї мети, «Метінвесту» доведеться щорічно протягом наступних 3–4 років вкладати в модернізацію виробництва 1,3-1,5 млрд дол. Масштабні плани з декарбонізації є також у другого металургійного гіганта – компанії «Арселор Міттал Кривий Ріг». У квітні 2021 року керівництво компанії заявило про плани інвестувати в заходи щодо декарбонізації 1 млрд дол., із них 300 млн дол. планувалося вкласти до кінця року. Пізніше «Арселор» звернувся до материнської компанії із пропозицією виділити на декарбонізацію у 2021 році 500 млн дол.
Зверніть увагу на той факт, що у планах найбільшої в Україні металургійної компанії жодного разу не згадується про співпрацю з державою, наприклад, у сфері співфінансування процесу екомодернізації. Це відбувається насамперед тому, що в планах української влади взагалі не передбачено фінансової, фіскальної та кредитної допомоги промисловим підприємствам, які ступили на шлях декарбонізації. Це прямо суперечить європейському досвіду.
Зате що добре виходить у нашої влади, то це «кошмарить» бізнес. У 2020-2022 роках податкові органи, посилені правоохоронцями, здійснили протиправні дії щодо таких металургійних компаній, як Інтерпайп (виставлені податкові претензії на 2 млрд грн), Арселор Міттал Кривий Ріг (2,2 млрд грн) та Метінвест. »(18 млрд грн). Останній випадок особливо показовий як очевидною дурістю, так і недалекоглядністю влади. “Метінвест” є однією із найбільших легально працюючих компаній в Україні. 2021 року вона перерахувала до бюджетів усіх рівнів близько 53 млрд грн податків. Блокуючи роботу такого великого платника податків, влада ставить під загрозу благополуччя цілих промислових регіонів.
Вимоги до «Метінвесту» – суцільно надумані. За версією фіскалів, компанія зобов’язана доплатити зазначену суму за неправильно нараховану ренту на видобуток залізняку, причому заплатити з вартості залізорудного концентрату, який є готовою сировиною. Чинний податковий кодекс визначає, що рудна рента сплачується виключно із вартості сировини, тобто залізняку. Повертаючись до декарбонізації, хочу зазначити, що своїми незаконними діями проти металургійних компаній влада фактично зриває декарбонізацію в галузі. Це позиція «собаки на сіні»: влада сама нічого не робить та не дає проводити екомодернізацію бізнесу. З такими «азарівськими» підходами ми ризикуємо втратити не лише металургію, а й усю промисловість.
Муса Магомедов, народний депутат України
