Інтеграція України до Європейського Союзу — це зближення не лише на рівні законодавства, а й на рівні цінностей, стандартів відповідального ведення бізнесу. Зближення розпочалося ще десять років тому після ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС. На тлі російської агресії пріоритети української держави, бізнесу, суспільства чітко викристалізувалися — ми хочемо бути там, де найвищу цінність мають свобода, гідність, верховенство права.

Для банківського сектора такий вектор розвитку означав послідовне впровадження європейських стандартів як на рівні регуляцій, так і на рівні практик ведення бізнесу. З початком повномасштабної війни клієнти банків могли переконатися, наскільки більш стійкою, надійною та прозорою стала банківська система завдяки політиці Національного банку України, зокрема, у підвищенні вимог до банків, їх корпоративному управлінню, ризик-менеджменту та розкриттю інформації.

Поки що, незважаючи на різні зовнішні умови, у банків України та ЄС схожий порядок денний. Ключове місце у якій займають цифрова трансформація та фокус на клієнтському досвіді. Клієнт стає все більш вимогливим, особливо, що надходить через цифрові канали. Банкам вже мало пропонувати продукт, вони повинні розуміти проблеми своїх клієнтів та пропонувати персоналізовані послуги для їх вирішення. Всі великі роздрібні банки в Україні зараз йдуть у клієнтоцентричну модель. У нашому банку, завдяки великій кількості клієнтів та історій їх операцій, ми можемо робити персоналізовані пропозиції навіть по кожному окремому клієнту. Ми розробили програму лояльності «Привіт», бета-версію якої зараз тестуємо та наповнюємо пропозиціями та партнерами. В ідеалі клієнт має отримувати щось персоналізоване, справді точне та цікаве для нього.

Загалом ми дивимося на запити клієнтів та вкладаємо у важливий для них функціонал, соціально важливі сервіси. Тож цього року запропонували послугу накопичення коштів. «Конверт», яка має ширші можливості, ніж аналоги на ринку. Її можна використовувати не тільки для волонтерства та збору коштів, нею можна розраховуватись як карткою.

Клієнта важливо не лише зацікавити, а й захистити його дані. У ЄС приділяють велику увагу питанням кібербезпеки та захисту даних, оскільки розвиток технологій — це не лише нові можливості, а й нові ризики. В Україні кібератаки ворога зробили тему безпеки ще важливішою.

На початку війни ми посилили IT-безпеку шляхом екстреної міграції систем із фізичних дата-центрів у хмару. Під великим тиском та завдяки дозволу регулятора ми успішно зробили важливий крок до модернізації банку та його систем захисту. Тому у плані захисту даних ми не лише на рівні європейських банків, а й маємо унікальний досвід забезпечення безперервності діяльності.

Одним із ключових позитивних аспектів фінансової євроінтеграції у найближчій перспективі може стати приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), яку анонсував НБУ. Це зробить платежі між Україною та країнами ЄС швидшими, дешевшими та простішими, сприятиме пожвавленню транскордонної торгівлі.

Імплементація європейської платіжної директиви в українське законодавство також уможливила відкритий банкінг. Торік НБУ затвердив його концепцію відкритого банкінгу, відповідно до якої відкриття API заплановане у серпні 2025 року. Відкриті API прискорять обмін інформацією, зроблять багато сервісів доступнішими для клієнтів.

Фінансова євроінтеграція також означає більші можливості для українських споживачів. Вони матимуть доступ до ширшого спектру фінансових продуктів та послуг, зокрема, до кредитних продуктів на більш вигідних умовах, що сприятиме підвищенню рівня життя населення.

На виконання вимог міжнародних партнерів та з метою наближення до норм ЄС у жовтні 2023 року було ухвалено законодавчі зміни щодо довічного статусу PEP, що викликало великий суспільний резонанс. Але фінансовий моніторинг як комплекс заходів щодо протидії відмиванню коштів — це про незручні питання та відповідальність усіх сторін — і банків, і клієнтів.

Крім бізнес та законодавчих аспектів, важливі ціннісні принципи ЄС. Серед них інклюзивність та різноманіття. В Україні тема набуває гостроти на тлі війни. Тому банкам важливо забезпечувати безбар'єрність своїх послуг для всіх категорій клієнтів, сприяти фінансовій інклюзії, створювати інклюзивне середовище для своїх працівників.

Як найбільший державний банк України ми бачимо свою невід'ємну роль у забезпеченні сталого розвитку країни. Ми прагнемо бути флагманом позитивних змін у суспільстві та можемо бути таким лідером з огляду на кількість клієнтів. Ми розуміємо, що наша основна діяльність має приносити користь суспільству, тому хочемо, щоб кожен українець мав доступ до необхідних послуг та інструментів.

Саме тому 2023 року ми взяли фокус на безбар'єрність, адже рівні можливості для кожної людини у суспільстві є важливим показником сталого розвитку — суспільства, бізнесу, організації. Наша Стратегія безбар'єрності передбачає конкретні дії у кожній із 6 сфер доступності: фізичної, діджитальної, інформаційної, освітньої, суспільної та економічної. За кожним із цих напрямів вже реалізуються окремі проекти.

Наприклад, у ПриватБанку 98% відділень в обласних центрах та містах із населенням понад 300 тисяч осіб та 78% відділень у менших населених пунктах України пройшли експертну оцінку на відповідність вимогам доступності. Однак ми на цьому не зупиняємось і працюємо далі, щоб перетворити наші відділення на справді безбар'єрні простори всередині приміщень також.

Підсумовуючи, інтеграція України до єдиного ринку ЄС відкриє великі можливості для розвитку. Але цей шлях вимагатиме і зусиль і значних змін, у тому числі світоглядних.