На Прикарпатті незабаром відкриється перша в Україні електростанція на біопаливі
Незабаром на Прикарпатті розпочне роботу перша в Україні електростанція, яка працюватиме на біопаливі.
До впровадження альтернативної енергетики компанія Даноша тривала 9 років. Тепер планує й надалі розширювати виробництво альтернативної енергетики. Адже вона має чимало переваг: від збереження довкілля до підвищення інвестиційної привабливості компанії. До речі, саме політика турботи про навколишнє середовище стала одним із вирішальних чинників для укладання інвестиційного договору між материнською компанією Даноші в Польщі — компанією Axzon, та міжнародною фінансовою корпорацією, яка перебуває у структурі Світового банку.
Церемонія першої лопати під будівництво біогазового заводу на фермі компанії Даноша у Копанках відбулася у серпні 2011 року. Вже до кінця літа, як планують аграрії, запрацює виробництво. Адже будівництво заводу завершено. Залишилося лише отримати всі необхідні документи. Однак і тут проектувальникам та підрядникам доведеться чимало попрацювати, оскільки Даноша — першопрохідник із будівництва заводів, які працюють саме на біопаливі. Тому відповідні нормативні акти, які чітко регламентували б роботу таких виробництв, поки що не напрацьовані.
ЗАВОД “У ЦЕЛОФАНІ”
Нині на місці, де два роки тому був пустир, готовий завод. Два величезні реактори та компактна генераторна. Розмір відносно невеликий як для електростанції. Проте, працюючи навіть на половину проектної потужності, така станція може забезпечити електроенергією 5 тис. приватних споживачів. До того ж – виробити теплову енергію для обігріву ферми. Ще більше переваг бачить директор компанії Axzon Том Аксельгаард.
– Завдяки цій технології ми можемо з органічних відходів отримати енергію, підвищуючи якість органічного добрива. Адже за класичною системою, яка використовується у радянських сільськогосподарських підприємствах, гній зберігався у відстійниках — на відкритому повітрі. Через природні процеси частина корисних речовин, які вона містить, випаровувалась, а частина — з водами — змивалася в землю. Тому свою цінність як добриво вона значною мірою втрачала. Ми ж зберігаємо гній фактично в поліетиленових пакетах. Тому ні про який вплив на навколишнє середовище та втрату цінності не йдеться, — запевняє Том Аксельгард.
— Суміш перебуватиме в реакторі, який можна порівняти зі шлунком корови, загалом, 2-3 тижні. Під час проходження процесу бродіння вона нагріватиметься приблизно до 50 градусів. За такої температури гинуть патогенні організми. З суміші виділяють метан. А потім – і сірку. Саме метан буде використано як паливо для генератора потужністю 1мВт. Цієї енергії вистачило б на 5 тис. ламп розжарювання. Плюс — теплова енергія, яку ми забиратимемо, охолоджуючи генератор. Її вистачить для обігріву ферми.
Крім того, за словами Тома Аксельгаарда, технологія зводить до мінімуму викиди в атмосферу. А “відпрацьована” суміш, яку надалі використовуватимуть як добриво в рослинності, практично не матиме запаху.
Наразі на заводі завершують налагоджувальні роботи. Більшість деталей знаходяться буквально в целофані. Також “не обкатане” – і законодавство, що регламентує альтернативну енергетику.
— Якщо маєте намір будувати якийсь об'єкт, то спочатку на нього видають технічні умови. Тобто список усіх необхідних вимог, яким має відповідати майбутній об'єкт. Як виявилося, для заводів такого типу в Україні розроблених технічних умов поки що немає. Тому ми керувалися вимогами до заводів у Євросоюзі, зокрема, у Польщі та Данії, — каже проектувальник заводу, голова Калуської районної ради Василь Дзундза.
– Крім того, ще не повністю відрегульовано та функціонування “зеленого” тарифу на енергетику. НКРЕ встановила його на рівні 30 коп. за кВт/год. І це тоді, коли бюджетні установи одержують електроенергію за 1,17 гривні. Компанія Даноша розглядає можливість продавати надлишок електроенергії біогазового заводу до енергосистеми України. Істотне здешевлення виробництва електроенергії можливе насамперед через газ, що виділяється із органічної сировини. Адже імпортний природний газ, який українські підприємства закуповують за 417 доларів США за 1000 кубометрів, робить український продукт абсолютно неконкурентоспроможним. Зокрема, Калуський район за рік витрачає на оплату використаного газу для держустанов 6 млн. гривень. Якби ми здешевили його вартість наполовину, то за зекономлені за рік кошти збудували б на Калущині 3 дитячі садки. А їх у районі не вистачає 16. Перехід на альтернативні види палива – європейська тенденція. Зокрема, у Данії на альтернативній енергії працює 30% промислових підприємств, а у Німеччині взагалі половина. В Україні цей показник не сягає 10%.
На новому заводі працюватиме 7-8 осіб, адже процес безперервний та практично повністю автоматизований. Будувати та налагоджувати виробництво українським підрядникам допомагають іноземні фахівці. Хоча біогазовий завод і планували відкрити понад рік тому, перевищили і термін відкриття та кошторис проекту. Планова вартість заводу – 35–40 млн. гривень. Проте вкластися в таку суму інвесторам не вдалося.
— Законодавство України передбачає, що обладнання для такого виробництва може ввозитись у країну без мита. Однак виявилося, що на практиці домогтися виконання цієї вимоги неможливо. Ми навіть спробували відстрочити ввезення, почекати якийсь час, сподіваючись, що нам вдасться ввезти обладнання без сплати мит. Однак це виявилося неможливим. У зв'язку з цим ми перевищили початковий кошторис майже на 10 млн. гривень, — констатує Том Аксельгаард.
ІНВЕСТИЦІЇ — ЗА ЗБЕРІГАННЯ РЕСУРСІВ
Нещодавно у Києві було підписано інвестиційний договір між компанією Axzon, яка є материнською компанією ТОВ Даноша, та Міжнародною фінансовою корпорацією. Договір передбачає фінансування 54 млн. євро. Причому саме толерантне до довкілля виробництво дозволило компанії Axzon залучити кошти Світового банку.
— Міжнародна фінансова корпорація входить до групи Світового банку. Вона працює з приватним сектором за двома напрямками: консультування та інвестування. Діяльність корпорації поширена на понад 100 країн світу. Вибираючи партнерів, ми насамперед звертаємо увагу на галузі, які для цього регіону є стратегічними. Для України такою галуззю є сільське господарство. Під час розгляду інвестиційного плану виставляємо до компанії досить жорсткі умови. Зокрема, компанія має дотримуватися принципів безпеки навколишнього середовища, співробітників та прозорої звітності. Крім того, повинні бути витримані вимоги щодо охорони праці, і якщо говорити про компанію “Axzon”, то й безпеку тварин, яких вона вирощує. Ми не просто надаємо допомогу таким компаніям, а й надалі здійснюємо контроль за дотриманням наших умов, — зазначив радник Міжнародної фінансової корпорації з ресурсоефективності Сергій Неумивний. — Тому з нами працювати нелегко, але ця співпраця призводить до розвитку компанії. Інвестуючи в Даношу, ми інвестуємо у найкращі традиції українського свинарства.
За 54 млн. євро, які компанія Axzon планує отримати від Міжнародної фінансової корпорації, компанія планує розширити свою діяльність в Україні, придбавши один із найбільших свинокомплексів у державі, а також завершити будівництво біогазових заводів у Польщі.
Через 3-7 років співпраці з Корпорацією Axzon зможе вийти на біржу з акціями. Прибуток від такої діяльності отримає і Корпорація, і, звичайно, сама компанія, акції якої будуть розміщені на біржі.
