Україна хоче переглянути асоціацію з ЄС

Це буде справжня справа: названо основні ризики перегляду асоціації України з ЄС. Перегляд Угоди про асоціацію назріває

Майже сім років тому було підписано Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Сьогодні сторони готові переглянути деякі положення угоди, але, схоже, Київ і Брюссель бачать цей процес трохи по-різному. “Апостроф” аналізував, чого чекати від засідання Ради асоціації Україна-ЄС, яке відбудеться в Брюсселі 11 лютого.

11 лютого в Брюсселі проходить засідання Ради асоціації Україна-ЄС. Згідно з інформацією на сайті Європейської ради, сторони обговорять виконання угоди про асоціацію, зокрема, політичні реформи, питання верховенства права та безпеки, економічного співробітництва та торгівлі.

Засідання проходить під головуванням глави європейської дипломатії Жозепа Борреля, який нещодавно здійснив вкрай невдалий візит до Москви. Українську делегацію на саміті очолює прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Не секрет, що, ймовірно, головним питанням зустрічі стане перегляд чинної угоди про асоціацію.

Українська сторона сподівається на перегляд, але європейці, мовляв, не проти.

Крім того, оновлення документа давно назріло.

“Угода була підписана в 2014 році, і вже минуло (майже) сім років. За цей час суттєво змінилося законодавство ЄС у сфері екології, сільського господарства, фінансових послуг і безпеки персональних даних, які зараз активно використовуються в різних електронних реєстрах. Тому питання про перегляд угоди стало логічним”, – сказала в коментарі “Апострофу” член Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС Тетяна Тимошенко.

У свою чергу політолог Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко нагадав, що перегляд угоди обговорювався під час саміту Україна-ЄС, який відбувся у жовтні 2020 року.

“Сама угода передбачає механізм, який дозволяє після п’яти років існування асоціації переглянути деякі її положення. Оскільки необхідний термін минув, ми можемо до цього прийти”, – сказав він у розмові з виданням.

Одвічною проблемою таких зустрічей є виконання Україною своїх зобов’язань і, відповідно, питання довіри до української влади з боку європейців. На нинішньому етапі це і використання коштів, спрямованих на боротьбу з поширенням коронавірусу, на будівництво доріг, і гальмування судової реформи, і демарш Конституційного суду щодо антикорупційного законодавства.

«Але я б не вважав ці питання нерозв’язними», – каже Ігор Петренко. «Тож я думаю, що увага буде зосереджена на тому, щоб партнери були більш передбачуваними та виконували свої зобов’язання».

Крім того, незалежно від рівня довіри до нинішньої української влади, ЄС намагається будувати відносини з інституціями, а не з окремими особами, заявила в коментарі “Апострофу” директор Інституту світової політики Євгенія Магда: “Для ЄС Україна, принаймні як найбільша країна Східного партнерства, є важливим партнером. Рух назустріч один одному буде. Інше питання, що це відбудеться не так швидко, як хотілося б Києву”.

Значна частина угоди про асоціацію стосується торгово-економічних відносин, які також очікується перегляд.

“У 2015 році, коли ми підписували економічну частину, яка становить 80% усієї угоди, ми зобов’язалися створити рівні умови для інвестування в Україні та ЄС. Сьогодні для України це далеко не кінець, оскільки ми дуже відстали в переході на стандарти ЄС. Поки що низка вимог залишається невиконаною, наприклад, рівні інвестиційні гарантії – тобто, щоб інвестор отримував в Україні такі ж гарантії, як і в Чехії. Задовільно», – каже Тетяна. Тимошенко.

Швидше за все, європейці будуть говорити з нашою делегацією про ці проблеми.

Проте сам Брюссель у листі до президента України Володимира Зеленського чітко сформулював, чого очікує від цієї зустрічі. Лист за підписами Президента Європейської Ради Шарля Мішеля та Президента Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн було надіслано за підсумками минулорічного саміту, повідомляє Офіс президента: “Планується поглиблення галузевої співпраці, зокрема в цифровій та екологічній сферах. Триває підготовка до підписання Угоди про єдиний авіаційний простір найближчим часом. Робота попередньої оціночної місії ЄС розпочато в контексті майбутньої угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції».

Переговори про угоду про спільний авіаційний простір або, як її ще називають, «відкрите небо» завершилися в 2013 році. Його планували підписати в 2015 році, але процес застопорився через невирішеність суперечки між Британією та Іспанією щодо Гібралтару. Тепер це технічно можливо, оскільки Велика Британія офіційно покине ЄС у 2021 році.

Угода «Відкрите небо» має лібералізувати ринок авіаперевезень між Україною та ЄС, що, логічно, призведе до збільшення кількості напрямків, рейсів та частоти рейсів.

Що стосується майбутньої угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції, то це так званий «промисловий безвіз», який має надати українській промисловій продукції ширший доступ на європейський ринок без додаткової сертифікації. Для цього необхідно прийняти зміни до українського законодавства щодо приведення вітчизняних промислових стандартів у відповідність до європейських.

Раніше віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина повідомила, що угода може торкнутися окремих видів вітчизняної продукції з доданою вартістю – низьковольтного та електромагнітного обладнання, машин і механізмів.

Також Україну цікавить можливість збільшення квот, зокрема на сільськогосподарську продукцію, які – не секрет – вичерпуються в перші місяці року. Крім того, українські експортери хочуть зниження мит і пришвидшення процесу їх скасування.

«Найцікавіше, що нам надали необмежені квоти на ті товари, які ми не виробляємо», — сказав у розмові з виданням економічний експерт ICPD Єгор Кіян.

І в цьому, до речі, багато в чому винна сама Україна.

“Філософія зони вільної торгівлі полягала в тому, що Україна повинна стати східноєвропейським Китаєм. Тому основна частина товарів, які повинні продаватися без мита або з мінімальними митами, а головне, без квот – це, як ми звикли казати, ширвжиток (або, простіше, “Апостроф”). Грубо кажучи, замість того, щоб купувати парасолі і шльопанці в Китаї, європейці збиралися купувати їх в Україні”, – економіст і Про це в коментарі газеті розповів фінансовий аналітик Олексій Куш.

Але для цього, за його словами, Україні потрібно зробити «домашнє завдання» – щодо залучення інвестицій, наведення ладу в судовій системі, боротьби з корупцією: «Нічого цього не було зроблено, тому ми отримали гібридну угоду, яка працює не так, як має працювати».

Але на що насправді може розраховувати Україна під час переговорів?

“У гонитві за заповітним переглядом асоціації необхідно розуміти, що це процес двосторонніх переговорів. І, торгуючись, одна зі сторін може домовитися про більш вигідні для себе умови”, – говорить Єгор Кіян з ICPD. «І тому ризик цього перегляду полягає в тому, що в результаті ми чогось не побачимо, або якісь фактори затьмарять нашу свідомість, і ми отримаємо СОТ і першу версію угоди про асоціацію».

Не секрет, що багато експертів раніше зазначали, що документи, які Україна підписала при вступі до Світової організації торгівлі (СОТ), а також зона вільної торгівлі з ЄС, яка є частиною ширшої угоди про асоціацію, не дуже вигідні нашій країні.

За словами Кияна, отримавши, наприклад, перспективу “промислового безвізу”, українські чиновники можуть не помітити менш привабливі для нашої країни положення оновленого документа: “Нам, наприклад, скажуть, що дають цей безвіз, дають “відкрите небо” і ще щось, але при цьому будуть прописані інші умови. А потім приїдуть фури і почнуть вантажити ліс” (експорт кругляка з України). вже стала проблемою у відносинах з ЄС, – “Апостроф”).

Але не тільки ліс може стати проблемою.

За словами Олексія Куша, Європа оголосила про перехід на новий «зелений» курс (EU Green Deal), метою якого є зробити економіку ЄС вуглецево-нейтральною до 2050 року. Для досягнення цієї мети ЄС збирається запровадити так званий «зелений» (вуглецевий) податок на імпорт (ймовірно, з 2022 року).

За словами експерта, Україна може сильно постраждати від цього податку через те, що вугілля, яке вважається головним забруднювачем у світі, займає значну частку внутрішнього видобутку. «Навіть у наших сільськогосподарських продуктах вони знайдуть вуглецевий слід», – пояснив він.

При цьому Куш вважає, що в обмін на «батог» вуглецевого податку європейці запропонують нам «пряник» у вигляді угоди про «відкрите небо», цифрову співпрацю, а також невелике збільшення квот «на мед і курку».

У будь-якому разі зустріч Україна-ЄС 11 лютого навряд чи принесе швидкі результати.

За словами Євгенії Магди, швидше за все, буде досягнуто домовленості про створення механізму перегляду угоди про асоціацію.

“Але я б не очікував, що все станеться дуже скоро і швидко, тому що є європейська бюрократія і власні інтереси ЄС. Тому я думаю, що тут ми побачимо домовленість про переговори, але без подальших гучних подій”, – сказав експерт.

Зокрема, за його словами, не виключено, що деякі речі будуть домовлені в контексті відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення в Україні.

Що стосується самої України, то нам потрібне стратегічне розуміння перспектив співпраці з ЄС:

“Немає бачення того, куди далі рухатимуться Україна та Євросоюз. Нинішня угода про асоціацію, за яку українці гинули на Майдані в 2014 році, дуже далека від тих очікувань”, – сказав у розмові з “Апострофом” дипломат, політик і громадський діяч Василь Філіпчук.

Також, за його словами, є певне розчарування тим, що угода про асоціацію не стала двигуном реформ для України, тим економічним магнітом, яким вона була для країн, які стали кандидатами на вступ до ЄС.

«Тому українській владі терміново потрібно винайти інструменти, які зроблять цю угоду хоча б більш привабливою для українців, ніж вона є зараз», – підсумував Філіпчук.

За матеріалами: Апостроф