Стратегія Великобританії щодо декарбонізації металургії фрагментарна – E3G
Стратегія уряду Великобританії щодо декарбонізації сталеливарної промисловості є “фрагментарною” і їй не вистачає ширшої промислової політики, заявив сьогодні незалежний аналітичний центр зі зміни клімату E3G, повідомляє Argus.
Він заявив, що Великобританія “не сильно відстає” від європейських колег у сфері декарбонізації сталі, посилаючись на угоди щодо переведення нинішніх доменних печей, впровадження механізму коригування вуглецевих кордонів та посилення квот на торгівлю викидами.
Але Великобританія не досягла значного прогресу в розширенні електромереж і не поспішає розвивати механізми регулювання попиту, зазначає E3G.
Життєво важливо знизити вартість електроенергії для промислових споживачів, які інакше зіштовхнуться з “жорсткою” конкуренцією з боку закордонних виробників, які платять менше за електроенергію. Уряд також має збільшити переробку сталевого брухту та налагодити постачання водню та “зеленого” заліза – без адекватного постачання брухту сектор, що базується на 100 електросталеплавильних заводах, залежатиме від імпорту, зазначають у E3G.
Аналітичний центр вважає, що уряд має розробити довгострокову стратегію, яка “включає бачення майбутньої ролі сталеливарного сектора в економіці Великобританії та його інтеграції в інші виробничі сектори країни”.
Просто перетворення на вторинного виробника сталі означатиме, що країна не зможе виробляти всі необхідні марки сталі для своєї автомобільної промисловості, додали у звіті.
“Існує ризик, що без можливості виробляти широкий асортимент продукції, деякі металургійні компанії можуть постраждати від негативних комерційних результатів через слабкі бізнес-моделі”, – йдеться у звіті.
У своєму порівняльному аналізі металургійної політики E3G поставила Великій Британії оцінку C+ за спрямованість і чіткість політики, а також B- за державне фінансування.
