Китай планує розширити вуглецеві квоти на металургію до 2025 року
Національний вуглецевий ринок Китаю, який охоплює лише енергетичний сектор, планують до 2025 року розширити на інші галузі з інтенсивними викидами, зокрема металургію та виробництво будівельних матеріалів.
Металургійна промисловість створює найбільшу кількість промислових викидів у країні та близько 15% усіх викидів Китаю, повідомляє Eco-Business.
Зазначається, що розширена система торгівлі квотами на викиди парникових газів стала б значним кроком для переходу Китаю до низьковуглецевого виробництва, адже змусила компанії скорочувати викиди.
Крім того, це дозволило б компаніям уникнути податкового навантаження від європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM). У матеріалі розповіли, що розподіл “дозвіл” на національному вуглецевому ринку залежить від точних корпоративних даних про викиди вуглецю, що означає додаткові вимоги до даних про викиди.
“Набуття чинності CBAM матиме явний вплив на експорт сталі з Китаю, а також може прискорити інтеграцію галузі в національний вуглецевий ринок, щоб уникнути додаткових витрат на викиди вуглецю, пов’язаних з відсутністю внутрішніх цін на вуглець”, – розповіли в Eco-Business.
Зазначається, що на даний час у Китаї металургійна промисловість уже включена до шести з восьми регіональних вуглецевих ринків. Однак один із них заснований на принципі бенчмаркінгу, який використовує європейська система. Існує два основних методи розподілу квот на викиди вуглецю в металургійній промисловості: “Дідівський метод” – за історичними викидами компанії; Бенчмаркінг – інтенсивність викидів вуглецю у галузі, що означає горизонтальне порівняння між компаніями та встановлює еталонне значення.
Зазначається, що бенчмаркінг висуває більше вимог за даними, тому на пробних вуглецевих ринках Китаю переважає підхід, що ґрунтується на “дідівському методі”.
Однак цей метод не стимулює фірму із застарілими процесами покращувати свою ефективність та скорочувати викиди. Адже компанії, які раніше досягли значного скорочення викидів та більш енергоефективні, отримують менше дозволів на викиди вуглецю через низькі викиди в минулому, а застарілі – більше.
Однак національний вуглецевий ринок Китаю використовує порівняльний аналіз для розподілу квот на викиди вуглецю в електроенергетиці. Мабуть, саме бенчмаркінг стане основою розподілу квот на викиди вуглецю для металургійної промисловості, коли вона стане частиною національного ринку вуглецю.
У матеріалі розповіли, що металургійна промисловість Китаю становить 5% національного ВВП, а її виробництво становить більшу частину загальносвітового обсягу. Близько 90% сталі виробляють саме із залізної руди.
Очікується, що на початковій стадії включення галузі до національного вуглецевого ринку вплив на витрати виробництва металургійних підприємств буде невеликим, оскільки квоти надаються в основному безкоштовно. Однак розподіл квот на основі бенчмаркінгу сприятиме подальшому вдосконаленню галузі.
