США зберегли статус другого за величиною у світі джерела викидів парникових газів після Китаю

США зберегли статус другого за величиною у світі джерела викидів парникових газів після Китаю


Викиди парникових газів у США зросли у 2022 році, незважаючи на ухвалення владою країни масштабних кліматичних програм.

Згідно з попередніми оцінками консалтингової компанії Rhodium Group, обсяг викидів збільшився на 1,3% порівняно з попереднім роком і становить 5,6 млрд. тонн еквіваленту CO2, передає агентство “Інтерфакс-Україна”.

Таким чином США зберегли за собою статус другого за величиною у світі джерела викидів парникових газів після Китаю.

Зростання на 74 млн тонн CO2-еквівалента перевищує загальний обсяг викидів деяких європейських країн. Проте його темпи скоротилися порівняно з 2021 роком, коли показник збільшився на 350 млн тонн (6,5%) за зняттям карантинних обмежень, запроваджених у період пандемії.

Збільшення викидів триває та віддаляє США від кліматичних цілей, поставлених адміністрацією президента країни Джо Байдена, йдеться у доповіді Rhodium.

“США, як і раніше, спізнюються у русі до мети зниження викидів на 50-52% до 2030 року порівняно з рівнями 2005 року, які були поставлені в рамках Паризької угоди щодо клімату”, – йдеться у доповіді.

Минулого року викиди були лише на 15,5% нижчими від рівня 2005 року.

Газета Financial Times зазначає, що рух США до кліматичних цілей у 2022 році ускладнив глобальну енергетичну кризу.

Обсяги експорту нафти зі США минулого року зросли, і урядові експерти очікують збільшення обсягів видобутку сировини до рекордного максимуму 2023 року. Показники виробництва та експорту природного газу в Штатах також досягли рекордів минулого року.

Субсидії для виробників чистої енергії, передбачені законом Inflation Reduction Act (IRA), почнуть сприяти скороченню викидів у США вже поточного року, якщо влада США прискорить їх реалізацію, вважають у Rhodium.

На думку експертів компанії, країні потрібна “агресивніша політика”, щоб досягти кліматичних цілей до 2023 року.

Читати:  Шурма в Лондоні проситиме 40 млн дол. на декарбонізацію