Шурма в Лондоні проситиме 40 млн дол. на декарбонізацію
Україна проситиме партнерів до 40 мільярдів доларів для фінансування першої частини “Зеленого плану Маршалла” для відновлення своєї економіки. Про це заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма розповів Reuters напередодні розпочала міжнародну конференцію з відновлення України в Лондоні.
За словами чиновника, 40 млрд дол потрібно на початкову фазу реконструкції української економіки, яка передусім буде спрямована на металургійну галузь.
Він нагадав, що у 2021 році цей сектор забезпечив близько 10% ВВП України, третину доходів від експорту, у ньому було зайнято близько 600 тисяч осіб. На його частку припадає 15% викидів вуглецю в Україні. На думку Шурми, тепер є можливість побудувати промисловість, що базується на відновлюваних джерелах енергії.
“Якщо ви повинні відновлювати, то логічно відновлювати екологічне виробництво відповідно до нових технологій… Наше бачення полягає в тому, щоб побудувати екологічно чисту сталеливарну промисловість в Україні з обсягом виробництва 50 мільйонів тонн (на рік, – ред.)”, – розповів Шурма.
На його думку, це дозволить країні стати найдешевшим постачальником екологічно чистої сталі у світі та доповнить зусилля Європи з декарбонізації, які передбачають інвестиції у нову вітрову, сонячну, атомну та гідроенергію.
Шурма розповів, що багато пошкоджених старих металургійних заводів країни були побудовані неподалік джерел вугілля як джерела енергії, але тепер їх можна було б будувати ближче до родовищ залізняку і подалі від Донбасу.
За його словами, щоб зібрати 20-40 млрд дол. початкового фінансування, Україна планує створити коаліцію за участю представників промисловості, державного та приватного секторів для розробки плану, включаючи виконання початкової роботи над проектами.
Підготовчі роботи, ймовірно, триватимуть рік-півтора, хоча, за словами Шурми, “якщо бути реальним, фактичне будівництво розпочнеться лише після закінчення війни”.
Він уточнив, що фінансування планується залучати від експортно-кредитних агентств інших країн через Український фонд розвитку, власний капітал компаній, що діють, перехідне фінансування ЄС, а також кредити приватного сектору.
