Сьогодні, понад два роки повномасштабної війни, не менше 70% українського ринку бухгалтерського програмного забезпечення займають російська 1С та десятки її клонів. Наприклад, польська BAS. Це створює, зокрема, ризик витоку чутливих даних до ворога. Адже облік може багато розповісти про специфіку діяльності бізнесу, його роль для держави, динаміку розвитку або занепаду, втрати і руйнування. Власне, це є його завдання.

Така загроза є неприйнятною. Необхідно працювати над тим, щоб знизити частку ворожого програмного забезпечення на ринку до нуля. Напрямок руху 1С та подібного ПЗ лаконічно описує інший вираз, український, про курс російського військового корабля. Війна йде у п'яти вимірах: на суші, у повітрі, на воді та під водою. А ще — у кіберпросторі. Бухоблік у масштабах усієї економіки — це складова інформаційної та кібервійни. Яка теж має закінчитись на користь України.

Для вирішення 1С-проблеми є два сценарії: еволюційний та радикальний. Поговоримо про кожного з них.

Еволюційний сценарій відмови від 1С

На голці 1С та Бітрікс24. Скільки років потрібно українському бізнесу, аби повністю відмовитися від російського софту — головне із шоуруму Своє.IT

Насправді еволюційний поступовий догляд вже продовжується. За останній рік на ринку різко зросла активність нових провайдерів та консультантів, приємно тішить кількість аналітичних та практичних матеріалів на цю тему. Проте трансформація поточними темпами все одно неприйнятно повільнаадже займе довгі роки. Тому що відмова від російського софту — це питання безпеки. Але він відданий на «відкуп» бухгалтерам та менеджерам приватного сектору, які діють виключно на власний комерційний розсуд.

Бухгалтерія консервативна. Будь-які зміни для неї складні і небажані, і це нормально, адже облік вимагає сталості та прогнозованості. До того ж, вагомий аргумент, що цементує небажання переходу на нове ПЗ — це вартість. Аргумент справедливий, адже ринок протягом десятиліть монополізований простим та дешевим програмним забезпеченням, а бізнесу зараз нелегко.

Однак ця аргументація спростовується іншою.

По-перше, ми маємо заплатити ціну за цифрову свободу. Вибирати доводиться між гідністю та економією, а задекларовані компаніями цінності перевіряються їхніми діями. Що важливіше – принципи та репутація чи економія? Чи носять корпоративні цінності екстериторіальний характер і поширюються на всю оргструктуру, включаючи бухгалтерію?

По-друге, невірно сприймати ринок майбутнього через умови ринку сьогодення. Так, сьогодні на ринку є монополіст із дешевим софтом. Конкуренти, які не мали широкої клієнтської бази та можливості розвиватися, зараз очікувано дорожчі, не завжди мають аналогічний функціонал та зручність. Якщо приберемо із цієї системи зайвий елемент — монополіста, чи залишимося з усіма іншими незмінними — лише з дорогим та складним ПЗ? Мабуть, що ні. Невидима рука ринку приведе все до нової рівноваги. Прийдуть інші продукти, вони почнуть конкурувати за ціною та практичністю — настане новий ринок. Важливо, що він буде значною мірою «національним», де розвинуться (а може, і домінуватимуть) українські розробки. Вони вже існують та конкурують.

Багато водіїв, які сьогодні пересуваються Києвом, не зрозуміють назву «Яндекс.Пробки». А раніше воно домінувало на вулицях столиці. Добре пам'ятаю обурення деяких автолюбителів, коли за часів Порошенка було запроваджено перші санкції проти російських сервісів: «Вони взагалі не думають про людей? Без Яндекса Київ буде похований у пробках!». Але Київ, як завжди, вистояв. Google Maps, Waze та інші поставили все на свої місця. Так буде й на ринку бухгалтерських рішень.

Радикальний сценарій відмови від 1С

Радикальний (або «санкційний») сценарій може привести нас до бажаного стану набагато швидше.

Трохи історії. Вперше Україна наклала санкції на підприємства групи 1С у 2017 році на 3 роки. Відповідно до указу президента 133/2017 від 15.05.2017 року, яким вводилося в дію рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Наразі санкції розширено та продовжено на 10 років указом президента 227/2023 від 15.04.2023 року.

До кожної ворожої компанії застосовують різні види санкцій. Наприклад, до ЗАТ «1С акціонерне товариство» застосовано 13 санкцій. Це блокування активів, повне припинення торгових операцій, призупинення дозволів/ліцензій, заборона на здійснення публічних та оборонних закупівель у компанії та її дистриб'юторів тощо.

Проте санкційний механізм нечіткий (уряд, НБУ та СБУ мають щось робити). Немає прямих негативних наслідків за невиконання санкційних рішень. Санкції є вибірковими: не стосуються приватних користувачів; мають суб'єктний характер. Тобто спрямовані переважно не продукт, як загальну категорію з родовими ознаками, але в поточних правовласників, дистриб'юторів конкретного, найпопулярнішого ПЗ. Це дає можливість легко обійти заборони, створивши нові компанії або змінивши «фасад» софту, і надалі продавати його всім охочим.

Саме стан ринку доводить, що санкції не діють. Але недалекоглядним був той бізнес, який проігнорував це «лайтове» попередження семирічної давності і не розпочав трансформацію, задовольнившись клонами 1С з номінальною європропискою.

Нові та суворіші санкції неминучі. І ми прогнозуємо новий санкційний сценарій. Більше того, він буде тотальним. Спочатку повна заборона може бути секторальною. Наприклад, у фінансовому секторі через його регулятори.

Читайте також:

Іварс Дзалбе

Прощавай, російський Бітрікс24. Як перейти на нову систему CRM?

Так, галузеві регулятори будуть більш дієвими, ніж цілий уряд разом із спецслужбами. Адже вони вирішують питання доступу на ринок через ліцензійні умови, серед яких можуть бути вимоги до ПЗ. Саме в таких умовах може бути викладено найповніший перелік заборонених продуктів та їх родових ознак. А оскільки в гонці з клонами Україна завжди відставатиме, підхід може бути й іншим — через дозволені/рекомендовані програми, які успішно пройдуть перевірку на відсутність зв'язків з агресором. Цей підхід реалізується виходячи з поточної редакції закону про санкції.

Потім аналогічні галузеві санкції прийдуть до енергетики, промисловості, транспорту. А вже потім – до всіх.

Клони розмножуються, серед іншого, у респектабельних європейських юрисдикціях. Тобто, створюють аналогічні ризики безпеки для союзників. Отже, має бути покращена взаємодія з ЄС, США та іншими партнерами з обміну інформацією та синхронною забороною. Чинний указ президента покладає це завдання на МЗС. Але синхронізація має відбутися також у профільних вимірах, наприклад, між НБУ та іншими центробанками.

Нова заборона 1С буде тотальною, унеможливить її подальше клонування та розширення географії. Бізнес втратить можливість і надалі витрачати час на роздуми та бездіяльність. Водночас заборона не зможе бути миттєвою, адже створить колапс для всіх залежних компаній і унеможливить виконання ними вимог закону про бухоблік. Має бути перехідний період.

Так, ускладнень все одно не уникнути. Всі клієнти одночасно звернуться до нових провайдерів, яких у свою чергу не врятує навіть неминуче значне підвищення цін на їхній продукт. Їм не вистачить ресурсу задоволення попиту, швидкого доопрацювання їх програм до звичного клієнтам 1С-функционала. Довгі черги по софт також вплинуть на якість імплементації, і виграють тільки ті, хто завчасно її почав.

Так, це ще один серйозний виклик для бізнесу. Але альтернатив санкційному сценарію немає. Проте можна пом'якшити його наслідки, заздалегідь стимулювавши ринок змін.

По-перше, ми як консультанти-практики у сфері бухобліку готові допомогти найперспективнішим провайдерам покращити свої продукти, зберігаючи при цьому власну технологічну нейтральність.

По-друге, ми ініціювали офіційний запит до правоохоронних органів через одну з провідних бізнес-асоціацій із роз'яснення кіберрисків використання 1С, BAS і т.д. (нам також відомо про інші подібні запити до Мінцифри та НБУ, але закликів до дій багато не буде). На час цієї публікації наш запит у роботі, але ми обіцяємо тримати вас в курсі. Про курс російського бухгалтерського корабля.