Стратегія має запровадити новий формат взаємодії контролюючих органів та бізнесу. Наразі він будується на принципі презумпції провини, тобто у відносинах з державою підприємець апріорі є підозрюваним у скоєнні злочину.

Ідея “відкупу” від покарання. Рада ухвалила у першому читанні резонансний законопроект про відповідальність за корупцію

Натомість досить часто сама держава, що контролюють органи, є джерелом проблем бізнесу, корупції та зловживань, про що свідчать нещодавні обшуки в підрозділах внутрішньої безпеки Державної митної служби України, які за фактом замість протидії корупції на митниці стали її безпосередніми ініціаторами. Про зловживання у податковій службі свідчать дослідження Національного агентства з питань запобігання корупції (блокування податкових накладних) та Ради бізнес омбудсмена (проведення податкових перевірок) про які ми писали раніше.

Тому відновлення довіри бізнесу до податкової та митної служб є надзвичайно важливою стратегічною метою Національної стратегії доходів до 2030 року, і лише після її досягнення суспільство може погодитись на збільшення повноважень цих двох контролюючих органів.

Як уряд планує відновити довіру?

Відновлення довіри до податкової служби уряд планував здійснити шляхом усунення корупційних ризиків, виконання Антикорупційної програми Державної податкової служби (ДПС) та запровадження регулярної оцінки якості надання послуг, що надаються податковою службою. Відновлення довіри до Державної митної служби шляхом зниження корупційних ризиків, надання повноважень на оперативно-розшукову діяльність підрозділам внутрішньої безпеки Держмитслужби, проведення атестації посадових осіб, перевірки їх на добропорядність за допомогою поліграфа, проведення експерименту з використання натільних відеокамер.

Щодо усунення корупційних ризиків, то ці заходи передбачені у Державній антикорупційній програмі на 2023-2025 роки. На сайті Національного агентства з питань запобігання корупції можна ознайомитись із поточним станом виконання запланованих заходів щодо кожного виконавця. Усього за станом на 30.06.2024 року підлягало виконанню 559 заходів, з них виконано 202, або 36%, виконано частково – 89 чи 16%.

Як податкова оцінює довіру бізнесу?

Опитування бізнесу — тема не нова і періодично проводиться податковою службою. Відповідними наказами ДПС затверджено порядок проведення щорічних опитувань щодо задоволеності бізнесу рівнем обслуговування та корупційних ризиків.

Останній щорічний опитування було проведено ДПС наприкінці 2023 року, за результатами якого було встановлено:

• дві третини респондентів довіряють тому, як податкова служба виконує свої обов'язки;
• електронним кабінетом користуються 3 з 5 ФОП та 3 з 4 юридичних осіб;
• 21% опитаних скаржаться на роботу інформаційних ресурсів та електронних сервісів.

Однак опитування бізнесу проводять й інші незалежні організації, результати яких дещо відрізняються від тих, що їх оприлюднюють державні органи. Так, за результатами опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій навесні 2024 року, лише 26% респондентів вважають, що податкова служба працює ефективно. Порада бізнес омбудсмена у своєму дослідженні щодо ефективності податкових перевірок, зафіксував довіру до регіональних підрозділів податкової служби на рівні 13%.

За результатами цих опитувань можна зробити висновок, що рівень довіри до контролюючих органів може сильно змінюватись в залежності від методології опитування, «правильно» сформульованих питань та його ініціаторів.

Що радить світовий досвід?

Від воєнного збору до нерухомості. Железняк розповів, які податки можуть підвищити в Україні.

Повернімося до незалежної оцінки процесу адміністрування податків TADAT (the Tax Administration Diagnostic Assessment Tool), яка була проведена в Україні за методологією МВФ та Світового банку у лютому 2018 року. Інформація про неї розміщена на урядовому сайті.

За результатами цієї оцінки TADAT було розроблено Концепцію реформи Державної фіскальної служби України та План дій з реформи податкової та митниці, який було затверджено урядом у 2019 році, і в цьому плані було передбачено окремий розділ «Розвиток персоналу, реформи для забезпечення доброчесності та антикорупційні заходи», який зокрема передбачав такі заходи:

• встановлення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців з урахуванням показників ефективності, встановлених Мінфіном, та впровадження системи моніторингу їх виконання;
• розробка та впровадження комплексної системи заходів мотивації та заохочення до доброчесного та ініціативного виконання обов'язків;
• забезпечення комплексного оцінювання використання робочого дня, результатів службової діяльності;
• визначення чітких прав, обов'язків та відповідальності працівників контролюючого органу, у тому числі за шкоду, заподіяну неправомірними діями таких працівників платникам податків;
• координація та направлення підрозділів внутрішньої безпеки податкової та митної служб Мінфіном;
• запровадження автоматизованих аналітичних платформ, що проводять збирання інформації, її аналіз, виявлення корупційних ризиків;
• постійне оновлення та розміщення у відкритому доступі інформації про результати роботи підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції (включаючи інформацію про наслідки вчинення корупційних діянь).

Практично жодна з цих рекомендацій за п'ять років так і не була виконана, хоча реалізація лише одного заходу щодо підпорядкування підрозділів внутрішньої безпеки митниці та податкової в Міністерстві фінансів України унеможливила б симбіоз корупціонерів і тих, хто з ними має боротися.

Не знайшли ці заходи свого відображення і в Національній стратегії доходів до 2030 року, хоча багато негативних для бізнесу її положень подаються її розробниками саме як рекомендації міжнародних експертів.

Враховуючи наведені факти можна зробити логічні висновки:

• Самі по собі опитування довіри бізнесу до влади не підвищать — мають бути реальні дії та реформи;
• Рецепт боротьби з корупцією давно знайшли, але він ігнорується владою, на заміну пропонуються косметичні заходи та програми, які не торкаються інтересів корупціонерів та не впливають на їхню діяльність;
• Національна стратегія доходів потребує переосмислення та суттєвого доопрацювання з урахуванням світового досвіду для відновлення довіри до контролюючих органів.

Сподіваємося, що доопрацювання Національної стратегії доходів відбудеться у професійній дискусії за участю фахівців уряду, які відповідають за економічне зростання, підтримку малого та мікробізнесу, створення робочих місць та зайнятість населення, демографію та соціальний захист, відновлення та відбудову України, оскільки кожен із цих напрямів державних політик відчуває на собі негативні наслідки складного та обтяжливого податкового законодавства в Україні.

І на останок. У червні за підтримки Світового банку завершилося опитування бізнесу з питань податкового адміністрування в Україні. За інформацією Світового банку, це опитування не про довіру, а про вартість та складність адміністрування податків. Тому, хотілося б, щоб за результатами цього опитування Міністерство фінансів України внесло пропозиції щодо зменшення видатків бізнесу та держави на адміністрування податків, створення інвестиційно-привабливого бізнес-середовища в Україні, усунення вже ідентифікованих корупційних ризиків в адмініструванні податків, скасування презумпції провини та збільшення податкових надходжень не за рахунок підвищення податків, а за рахунок економічного зростання та підвищення ефективності роботи податкової та митної служб.