Як йдеться в заяві Європейської Бізнес Асоціації, законопроектом пропонується надати повноваження органам державної влади приймати рішення про звернення до доходу держави 100% пакету акцій або інших цінних паперів, які прямо належать юридичній особі, у структурі власності якої є особа, до якої застосовано санкцію у вигляді блокування активів, якщо певний розмір участі в такому пакеті особи, до якої застосовано санкцію у вигляді блокування активів, становить менше 25 відсотків.

У разі, якщо підсанкційна особа володіє 25% і більше акцій, відчуження відбуватиметься шляхом звернення з відповідною заявою до суду.

Грошей немає, але є порада. Бізнес розповів про результати зустрічі з Найємом

На думку експертів Асоціації, хоча проект Закону містить назву щодо механізму захисту права власності третіх осіб, за своєю суттю він покликаний встановити новий правовий механізм стягнення до доходу держави акцій, і не лише підсанкційних осіб, а й непідсанкційних.

«Тобто, достатньо будь-якого одного міноритарного акціонера у підприємства, на яке РНБО буде накладено санкції, і це надає Кабінету Міністрів України право на присвоєння часток, які належать та непідсанкційним особам. Жодного прозорого та швидкого механізму відновлення прав власності всіх інших непідсанкціонованих акціонерів проектом Закону взагалі не передбачено. Водночас, риторичним є питання як санкції у вигляді блокування активів можуть застосовуватися і до акціонерів, які своїми діями не створювали суттєвої загрози національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України», — йдеться у заяві.

У ЄБА також наголошують: «Не виглядає переконливою та наведена у проекті Закону спроба встановити спеціальну процедуру відновлення прав непідсанкційних осіб через відкриття спеціального умовного рахунку. Варто також звернути увагу на те, що всі акціонери, у тому числі непідсанкційні особи, позбавляються права участі в юридичній особі та управління ним, що майже напевно призведе до зупинення роботи бізнесу».

«Європейська Бізнес Асоціація зазначає, що ні українська, ні європейська доктрина права власності не дозволяє довільного втручання органу влади у захищене право власності. Більше того, вона вимагає, щоб позбавлення власності мало певну основу в національному законодавстві і будь-яка особа могла передбачати його наступ. Однак із змісту проекту Закону цілком очевидно, що непідсанкційні акціонери не зможуть ні передбачити для себе позбавлення права власності, ні формувати свою поведінку таким чином, щоб уникнути негативних наслідків для себе. І виникає питання, чи буде іноземний інвестор розглядати Україну в такій ситуації», — йдеться у заяві.

«Водночас, Європейський суд з прав людини наголошує на дотриманні балансу між потребами спільної суспільної необхідності та потребами збереження фундаментальних прав особистості. Подібні законодавчі пропозиції не можуть мати місце в демократичній правовій державі, оскільки вони не лише не захищають акціонерів, а й створюють широкі можливості для протизаконного втручання держави у право власності та інші майнові та немайнові права. У разі ухвалення проекту Закону будуть порушені основні конституційні права невизначеного кола осіб та міжнародні зобов'язання нашої держави, а Україна втратить будь-які інвестиційні перспективи. Тим більше, у такий дуже непростий для країни час. Тому щиро сподіваємося, законодавці ухвалять вірне рішення і не зганятимуть економіку країни в глухий кут», — зазначає Європейська Бізнес Асоціація.

Раніше повідомлялося, що 26 лютого 2024 року Кабінет міністрів та представники великих бізнес-асоціацій підписали заяву про поглиблення співпраці між державою та підприємцями.

У 2024 році керівники членських компаній Європейської Бізнес Асоціації прогнозують переважно позитивну чи стабільну динаміку у зміні доходів їхнього бізнесу, проте 24% прогнозують скорочення доходів.

10 квітня Європейська Бізнес Асоціація звернулася до Руслана Стефанчука, Голови ВРУ та прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням не створювати ручне регулювання аграрного сектору.