
Економіка відновлення: у Черкаській області відбувся міжнародний економічний форум
Днями в області відбулася наймасштабніша бізнес-подія року – Черкаський міжнародний економічний форум-2024.
Як зазначив у своєму вступному слові начальник Черкаської ОВ Ігор Табурець, продовжувати працювати на економічну міць країни – обов’язок кожного заради абсолютної перемоги над ворогом.
На початку повномасштабної війни ми чітко визначили у своїй роботі кілька пріоритетів. Один із них – це робота з релокованими підприємствами. Йдеться про підприємців, які залишили свої будинки та перевели свій бізнес до інших регіонів, у тому числі й на Черкащину. 30 підприємств, які переїхали до нашої області, вже масштабували свої виробництва і ми це відчули за доданою вартістю по наповненню наших бюджетів», – розповів голова області.
Також, за його словами, серед пріоритетів – допомога місцевому бізнесу, який змушений працювати в умовах війни.
«Ми чітко фіксували погрози руйнування інфраструктури, послаблення споживчої ініціативи, погіршення ситуації на внутрішніх та зовнішніх ринках, суттєві складнощі з логістикою, проблеми із трудовими ресурсами тощо. Підтримку на рівні Президента та Офісу, профільних міністерств, наших нардепів маємо. Я вдячний за кожен відсоток зростання промисловості та сільського виробництва. Поки що це +13% і +8% відповідно. Це і завдяки тому, що ми, як влада, намагалися діяти на попередження всіх перерахованих викликів. У нас є діалог із місцевим бізнесом. Тільки за останній місяць у наших онлайн зустрічах взяли участь понад півтисячі підприємців та підприємств», – зазначив Табурець.
Окремо Ігор Іванович наголосив на перспективі відновлення людського капіталу. Зокрема, це стосується ветеранських політик.
Ці пріоритети на форумі спілкувалися у рамках трьох панельних дискусій. Говорили на теми: «Державна економічна політика», «Фактори економічного відновлення», «Людський капітал за часів випробувань: збереження, відновлення та розвиток».
Так, заступник голови Комітету ВРУ з економічного розвитку Дмитро Кисилевський розповів про підтримку розвитку бізнесу від держави.
«Наша мета – зробити економіку менш сировинною та більш переробною. Щоб ми більше виробляли товари з високою доданою вартістю, щоб було вигідно інвестувати у створення таких виробництв і було вигідно експортувати ці товари. Мета політики «Зроблено в Україні» – змінити структуру української економіки. За даними 2021 року частка переробної промисловості у структурі нашого ВВП становила лише 10%. Це катастрофічно мало, адже нормальний рівень частки має бути 20%, як у розвинених країнах. За перші роки війни цей показник упав ще менше, до 8%. Тож наша стратегічна мета це змінити», – наголосив він.
Тому на сьогоднішній день політика держави передбачає розвиток виробництва і складається з державних програм за трьома напрямками.
«Перший напрямок – це розвиток українського виробництва, стимулювання попиту на товари, обрані в Україні. Другий – це інвестиції у реальний сектор та третій – збільшення несировинного експорту. Для стимулювання українського виробництва важлива політика локалізації. Це стосується зокрема продукції машинобудування, а також планується поширити цю програму і на оборонні закупівлі», – зазначив фахівець.
Розповів Кисилевський і про кредитні програми для бізнесу, зокрема про програму «5-7-9».
«Минулого року 90% усіх кредитів у країні, які будь-хто взяв на що-небудь, це були кредити саме за програмою «5-7-9». Це програма не для великого бізнесу, а для малого та середнього. Кредитування до 150 мільйонів гривень, ставки відповідно 5, 7, 9 та 11%. Наступного року на цю програму передбачено 118 мільярдів гривень. Цього року програма зазнає певних змін і переорієнтуватиметься на інвестиційні цілі. Також держава запровадила гранти на розвиток переробної промисловості. Йдеться про 8 мільйонів гривень на придбання обладнання. Таких грантів в Україні було вже отримано близько тисячі підприємців», – пояснив він.
Дмитро Кисилевський також згадав про програму “Національний кешбек”.
Це програма стимулювання попиту саме споживчі товари. Ідея її в тому, що 10% вартості споживчого товару держава компенсує споживачеві. Нині близько чотирьох мільйонів українців грають у цю гру. Це важливо, бо громадяни навчаються відрізняти на полицях магазинів українські товари. Вчаться розуміти, що «482» це щось хороше, а інші цифри не треба дивитися», – пояснив Киселевський.
Серед підприємців Черкаської області до програми «Національний кешбек» одним із перших приєднався «Комбінат баранкових виробів»
«Вдруге беру участь в обласному економічному форумі, – розповів директор підприємства Микола Шабельник. – Наше підприємство є одним із найпотужніших у країні з виготовлення хлібобулочних виробів, тому ми були одними з перших, хто взяв участь у програмі «Національний кешбек». Наразі вся наша продукція має відповідне маркування і всі покупці можуть отримувати за неї винагороду».
За словами голови правління регіонального відділення Української спілки промисловців та підприємців у Черкаській області, керівника ТОВ «Група Венето» Олександра Жученка, заходи, на яких представники бізнесу можуть комунікуватися між собою, обмінюватися досвідом, знаходити собі бізнес-партнерів надзвичайно важливі.
«У Черкаській області дуже потужна бізнес-спільнота і це наша перевага. Коли ми об’єднуємось, ми дуже потужна сила. Спільно із представниками влади за рахунок комунікації ми зможемо знайти шляхи вирішення важливих питань. Особисто мене зацікавили гранти на розвиток переробної промисловості. Я чув, що у нас є деякі підприємства, які цей грант вже використовують і тепер планую ним скористатися для розвитку бізнесу», – наголосив він.
Більшість підприємців – учасників форуму підтримують таку позицію – лише спільно, у комунікації влади та бізнесу, можна робити нове та добиватися нових звершень. А також створити економічно сильну та незалежну державу, яка стане запорукою нашої Перемоги.