
Діра” у бюджеті – 300 мільярдів. Чи зможе уряд покрити такий дефіцит?
Дефіцит бюджету досяг рекордного значення за останні п’ять років. Мінфін проводить виважену боргову політику.
Дефіцит бюджету досяг рекордного значення за останні п’ять років. Мінфіну проводить виважену боргову політику.
До початку нового політичного сезону, затвердження урядом та внесення до парламенту проекту закону про державний бюджет залишилося півтора місяці.
Поки цього не сталося, потрібно проаналізувати успіхи та помилки у цій сфері у 2020 році. Є низка ключових питань.
Перше – чи зможе уряд взагалі профінансувати дефіцит держбюджету, який є рекордним для України, як мінімум, за останні п’ять років? Друге – що відбувається із фінансуванням державного бюджету? Третє – якою буде боргова політика Мінфіну?
Ситуація з фінансуванням дефіциту та погашенням боргів у 2020 році складна. Протягом року Міністерству фінансів слід залучити рекордний для останніх обсяг кредитів. Це зумовлено двома чинниками.
Перший – повернення старих боргів. На 2020 рік заплановано погашення боргів на 346 млрд грн (без урахування 145 млрд грн на обслуговування боргів, які сплачує держава з видаткової частини бюджету). Із них 216 млрд грн – внутрішній борг, 130 млрд грн – зовнішній.
Ця сума порівнянна з обсягом погашень, які Україна виробляла в попередні роки, але все ж таки значна.

ДЖЕРЕЛО: ДЕРЖАВНА КАЗНАЧСЬКА СЛУЖБА
Другий – дефіцит держбюджету, який слід профінансувати. Коронакриза знизила надходження до бюджету, а витрати навпаки – зростають. Тому у квітні 2020 року парламент підтримав пропозиції уряду щодо змін до держбюджету.
Ці зміни полягали у зниженні доходів на 120 млрд. грн. до 975 млрд. грн. Зокрема, було зменшено план податкових надходжень на 143 млрд. грн. Водночас витрати зросли на 82,4 млрд. грн. до 1 266 млрд. грн. Відповідно, дефіцит збільшився більш ніж утричі: з 96 млрд. грн. до 298 млрд. грн.
Це означає, що майже кожна четверта гривня видатків державного бюджету у 2020 році має фінансуватися через залучення нових боргів (з урахуванням місцевих бюджетів це співвідношення буде меншим). Це також найбільший рівень загального дефіциту з 2016 року.
З урахуванням обсягу погашення боргів та потреб у фінансуванні дефіциту, загальна потреба уряду у залученні боргового фінансування зросла майже вдвічі до 653 млрд грн. План із зовнішніх запозичень збільшився зі 111 млрд грн до 242 млрд грн, за внутрішніми – з 231 млрд грн до 372 млрд грн.
Мінфін справляється: завдання зайняти 261 млрд грн за загальним фондом держбюджету в першому півріччі він виконав, хоча робити це було нелегко.
По-перше, це стало реальністю завдяки залученню коштів від міжнародних партнерів, насамперед МВФ, обсягом понад 70 млрд. грн. у червні 2020 року. Без них наприкінці травня, за 40% бюджетного періоду, Мінфін залучив лише 162,6 млрд. грн. або 25% річного обсягу боргового фінансування.
По-друге, нерезиденти, які інвестували в українські борги у 2019 році, почали виходити з цих інвестицій. Обсяг ОВДП у власності нерезидентів з початку року зменшився на 18% із 118 млрд грн до 96,5 млрд грн 14 липня 2020 року.
Через відсутність попиту Міністерству фінансів довелося скасувати значну кількість аукціонів із розміщення облігацій внутрішньої державної позики, а на успішних аукціонах відомство підтримували банки.

ДЖЕРЕЛА: НБУ
Поки що інші типи покупців українського боргу з початку 2020 року зменшували обсяги держпаперів у своїй власності, банки збільшили їх на 20%: з 336 млрд грн до 403 млрд грн. У тому числі з 30 квітня, тобто з кризи – на 18%. Частка банків серед власників ОВДП зросла з 41 до 47%.
По-третє, у другому півріччі ситуація із залученням фінансування для Мінфіну буде навіть складнішою. Ключове навантаження із залучення боргів заплановане на липень-грудень 2020 року. За цей період потрібно залучити ще 355 млрд. грн. – на 36% більше, ніж було залучено за січень-червень.
Тільки за таких умов Мінфін зможе і погасити урядові борги, і профінансувати дефіцит бюджету, а отже, його витрати.

ДЖЕРЕЛА: ДЕРЖАВНА КАЗНАЧСЬКА СЛУЖБА, МІНФІН. РОЗРАХУНКИ: ЦЕНТР АНАЛІЗУ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ І ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ KSE

ДЖЕРЕЛА: ДЕРЖАВНА КАЗНАЧСЬКА СЛУЖБА, МІНФІН. РОЗРАХУНКИ: ЦЕНТР АНАЛІЗУ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ І ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ KSE
Чи зможе Мінфін це зробити? Це залежатиме від низки чинників.
По-перше – від допомоги міжнародним фінансовим організаціям. Це вплине на можливість Мінфіну виходити на зовнішні ринки та вартість внутрішніх запозичень. Однак це залежить не так від Мінфіну, як від дій президента, прем’єра, нового голови НБУ та фракції “Слуга народу” в парламенті.
23 липня Мінфін зміг провести успішне розміщення єврооблігацій на 2 млрд дол., після скасованої спроби вийти на зовнішні ринки 1 липня. Із цих коштів понад 1,1 млрд дол. підуть на фінансування бюджету. Проте це лише невелика частина позичок, які потрібно здійснити у другому півріччі для виконання плану.
По-друге – від законотворчої діяльності народних депутатів. В останні роки Мінфін мав якщо не абсолютну прерогативу, то принаймні умовне право вето на ініціативи депутатів, які б призводили до збільшення видаткової або зменшення доходної частини бюджету. Тепер цієї прерогативи, мабуть, немає.
В результаті вирує майже безпрецедентний шквал ініціатив народних депутатів, який впливає на видаткову та доходну частини бюджету. Більшість їхніх новацій ускладнює пошук фінансування дефіциту.
Зменшення чи відстрочення надходжень чи збільшення видатків бюджету означатимуть подальше зростання дефіциту бюджету, а отже – потреба у додаткових боргах.
Парламентарі не повинні заважати Мінфіну виконувати свою роботу. Депутатам слід утриматися від подальшого збільшення дефіциту чи порушень умов співпраці з міжнародними партнерами, адже у разі нестачі коштів це відомство не зможе профінансувати частину видатків.
Витрати бюджету вже фінансуються на рівні, значно нижчому від планового. У той час як план із доходів загального фонду за січень-травень було виконано на 88,4%, витрати загального фонду були профінансовані лише на 83,5%.
Наприкінці травня не було профінансовано понад 70 млрд грн запланованих на цей час витрат. Зокрема, 35 млрд грн не було профінансовано через те, що Міністерство фінансів не відкрило асигнувань.

ДЖЕРЕЛО: ДЕРЖАВНА КАЗНАЧСЬКА СЛУЖБА
За результатами 2020 року цей обсяг може бути значно більшим. Міністерство фінансів фінансуватиме насамперед захищені витрати бюджету, у тому числі заробітну плату, соціальні витрати, обслуговування державного боргу.
Капітальні витрати та інвестиційні проекти (будівництво доріг, аеропортів) фінансуватимуться за залишковим принципом. Іншими словами, здатність Мінфіну профінансувати політично важливі проекти, зокрема “Велике будівництво”, залежить від того, чи не заважатимуть йому залучати боргове фінансування в потрібному обсязі на більш менш вигідних для України умовах.
Дар’я Марчак, Богдан Корж, Ганна Корнілюк, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління, Київська школа економіки
Ця публікація підготовлена в рамках роботи Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE, що функціонує за фінансової підтримки Швеції.
Найбільше позитивно впливає на економіку України.
За матеріалами: ЕП, Сьогодні


