Дефіцит води може вдарити по економіці Європи сильніше, ніж енергетична криза
До 2030 року попит на воду може перевищити пропозицію на 40%. Якщо говорити про енергетику, то потреба у воді може зрости майже на 60%. Неефективність водно-енергетичного сектору та відсутність жорстких рішень можуть загрожувати країнам Європи та світу значним падінням ВВП. Про це йдеться у звіті Danfoss.
Супутнє збільшення витрат. У міру зростання популяції потрібно більше прісної води. Видобуток води – перекачування, очищення, подача споживачам – потребує більше енергії.
У той же час людство потребує все більше енергії, для її виробництва також потрібна вода. За даними Danfoss, енергетичний сектор вже споживає 14% прісної води у світі. Цей зв’язок дуже сильний і вразливий. Дефіцит однієї з цих систем викликає проблеми в іншій.
«У Європі занадто багато очищеної води та енергії, яка використовується для її перекачування та обробки, витрачаються через витоки та неефективність, що створює економічні проблеми та проблеми з безпекою», — сказав генеральний директор Danfoss Кім Фаусінг.
Ціна проблеми Неефективне управління у водному та енергетичному секторах створює низку проблем, і фінансові проблеми є лише деякими з них. Падіння ВВП. Для країн з високим рівнем доходу він становить близько 8%, тоді як країни з низьким рівнем доходу ризикують втратити 10-15% ВВП до 2050 року.
Додаткові витрати на енергію. У глобальному масштабі ми вже говоримо про зростання витрат на водопостачання та каналізацію на понад 8 мільярдів євро.
Відповідність діючим правилам ЄС до 2030 року обійдеться одній людині в 500–1000 євро дорожче. Ризики для здоров’я населення. Загальна нестабільність інфраструктури. Загрози геополітичній безпеці.
Доступ до чистої води може викликати соціальну напругу і навіть конфлікти. Методи вирішення
На думку аналітиків Danfoss, подолання кризи вимагає термінових стратегічних кроків з боку всіх урядів світу. Перш за все, жорсткі правила, які підвищуватимуть ефективність водного господарства та стимулюватимуть впровадження сучасних технологій.
“Уряди повинні розглянути можливість інтеграції водної ефективності в енергетичні аудити та встановити національні цілі щодо повторного використання промислової води. Кожна заощаджена крапля означає менше витраченої енергії”, – каже Кім Фаусінг.
Якщо говорити про конкретні приклади, то Danfoss стверджує, що тільки модернізація опріснювальних установок може скоротити витрати в галузі на 34,5 млрд євро. Є також успішні приклади, коли встановлення приводів із змінною швидкістю на очисних системах зменшує споживання енергії.
Так, завод у Ченнаї (Індія) заощадив приблизно 22% енергії. Збої в роботі центрів обробки даних ЦОД споживають величезну кількість води для охолодження технологічних установок. Зараз це приблизно 560 мільярдів літрів на рік.
За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, ці обсяги подвоїться лише до 2030 року. Ця цифра в шість разів перевищує загальний забір прісної води всім Європейським Союзом у 2022 році. Тут також можливі позитивні рішення. Впровадження закритих систем рідинного охолодження дозволяє не тільки зменшити споживання води, але й забезпечити теплом людей.
До 2030 року отримана таким чином теплова енергія зможе на 10% задовольнити потреби європейців в опаленні.
“Найбільші центри обробки даних розташовані далеко від міських районів. Якщо відпрацьоване тепло використовуватиметься ефективно, надлишкова теплова енергія може задовольнити 300 ТВт-год споживчого попиту на відстані кількох кілометрів”, – йдеться у звіті Danfoss.
