Згідно зверненню Української ради бізнесу (УБС), до ключових інституційних реформ бізнес відніс перезавантаження БЕБ та Держмитслужби з обранням голови на відкритому конкурсі з вирішальним голосом міжнародних партнерів, переатестацією співробітників протягом року та затвердженням KPI, а також встановленням ринкових зарплат співробітникам Держмитслужби.

Мільярди доларів. Підраховано прямі збитки українських рітейлерів через війну

Також пріоритетними напрямками названо перезавантаження Держподаткової служби на тих самих умовах, що й Держмитслужби, зокрема, створення якісних Рад цивільного контролю, а також запровадження інклюзивного підходу у формуванні держполітик та стратегій.

«Роботі над законопроектами та поданням їх до розгляду Верховною Радою має передувати експертне та публічне обговорення відповідної стратегії та державної політики. Поліпшити якість законодавчого процесу — передбачити обов'язковість надання аналізу регуляторного впливу всіма суб'єктами законодавчої ініціативи та необхідність певної мінімальної кількості депутатів-авторів для реєстрації проекту закону. Обмеження подання альтернативних законопроектів з одного питання, щоб унеможливити законодавчий спам», — йдеться в заяві.

Бізнес просить запровадити оптимальну модель бронювання працівників на підставі економічних показників, яка дає можливість цифровим способом забронювати військовозобов'язаного за добу (е-бронювання), що сприятиме збільшенню податкових надходжень до бюджету, детінізації заробітних плат та збільшенню стійкості всіх форм бізнесу, включаючи ФОП.

Крім того, бізнес просить забезпечити ефективний та прозорий механізм виїзду за межі України у відрядження та ділові поїздки для керівників компаній, найманих працівників та ФОП, а також запровадити системи підтримки та стимулювання підприємництва на територіях можливих бойових дій у деокупованих громадах.

Бізнес закликає запобігти тиску правоохоронних органів, оскільки це призводить до значних економічних втрат і зриву надходжень до держбюджету. Для цього підприємці рекомендують встановити принцип презумпції невинності платника податків (щоб не платник доводив свою невинність, а орган доводив наявність вини), концентрацію функцій досудового розслідування економічних злочинів виключно у БЕБ, встановити особисту відповідальність слідчих (прокурорів та суддів) за порушення КПК та стандартів діяльності прокурорів у сфері захисту інвестицій у ході досудового розслідування — які вже прийняті та мають стати обов'язковими.

Для зменшення тиску бізнес також рекомендував автоматизувати закриття «залежали» на роки кримінальних справ, забезпечити необхідні запобіжники для швидкого та неупередженого досудового слідства, встановити чіткі терміни досудового розслідування у всіх кримінальних провадженнях та судового контролю за їх дотриманням, встановити граничний термін для повернення вилученого майна або зняття арешту (10 діб), а також відповідальність слідчого за невиконання рішення суду.

Бізнес також пропонує запровадити щомісячну звітність у кримінальних справах, які розслідуються понад 6 місяців та заарештовано (вилученого) за ними майна у розрізі правоохоронних органів та забезпечити захист прав учасників кримінального провадження (законопроект №9211 за основу, з доповненнями до другого читання).

У рамках реформи податкової системи та митного законодавства бізнес просити знизити сукупне податкове навантаження на фонд оплати праці та замінити податок на прибуток податком на виведений капітал після завершення військового стану з підготовкою відповідних законодавчих змін заздалегідь, а також змінити ідеологію СМКОР з каральної на аналітичну, запровадити граничний термін блокування податкових накладних із підвищенням обов'язкового порогу реєстрації платником ПДВ.

У заяві бізнес-асоціацій наголошується, що необхідно забезпечити збереження поточної спрощеної системи оподаткування, мінімізувавши зловживання нею, зокрема: законодавчо визначити критерії поділу трудових відносин та фрілансу. Для цього замінити широку фіскалізацію ФОП 2-ї та 3-ї груп ЄП на фіскалізацію виключно ризикових категорій платників, які мають високу ймовірність досягнення лімітів ЄП.

Звернення підписали 18 бізнес-асоціацій, серед них: Асоціація платників податків України, Асоціація приватних роботодавців, Асоціація ІТ-Ukraine, Всеукраїнська Аграрна Рада, Всеукраїнська професійна асоціація підприємців, СУП, Board, CLUB100, СЕО Club, CFO Club, KFO України, ТПП, Український кластерний альянс, Українська федерація індустрії безпеки, УКАБ, Українська асоціація прямого продажу, Укрхарчпром.

Також документ підписали три коаліції бізнес-об'єднань – УСБ, Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України та Національна Бізнес Коаліція.

Раніше повідомлялося, що 26 лютого 2024 року Кабінет міністрів та представники великих бізнес-асоціацій підписали заяву про поглиблення співпраці між державою та підприємцями.

У 2024 році керівники членських компаній Європейської Бізнес Асоціації прогнозують переважно позитивну чи стабільну динаміку у зміні доходів їхнього бізнесу, проте 24% прогнозують скорочення доходів.