Законопроект про промислове забруднення позбавляє гірничо-металургійну галузь можливостей розвитку – Укрметалургпром
20 червня Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про комплексне запобігання та контроль промислового забруднення» № 11355. Він практично ідентичний проекту Закону № 6004-д «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля», для ухвалення якого 19 червня нардепам не вистачило лише одного голосу.
Метою законопроекту є імплементація положень Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди в українське законодавство. Документ передбачає запровадження «комплексного дозволу», який встановлюватиме конкретні екологічні нормативи викидів та відходів для підприємств.
Металурги наголошують, що запропонований законопроектом №11355 максимально можливий термін переходу на нові екологічні стандарти у 7 років з дати застосування висновків НДТ є недостатнім.
Прес-служба Метінвесту зазначає, що законопроект у нинішньому вигляді є неприйнятним для галузі, оскільки не враховує реальну економічну ситуацію в Україні та позбавляє гірничо-металургійний сектор можливостей для розвитку.
«Законопроект спрямований на запровадження в українське законодавство положень Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року про промислові викиди. Частина 3 статті 14 Директиви визначає, що висновки НДТ є керівництвом для встановлення дозвільних умов, і компетентний орган може в окремих випадках встановлювати менш суворі значення максимально допустимих викидів. Навіть через 10 років після закінчення терміну імплементації Директиви та відступи є звичним явищем і широко використовуються в країнах ЄС», – наголошують у Метінвесті.
Металурги додають, що Україні варто переймати європейський досвід, оскільки ми взяли на себе ці зобов’язання, підписуючи Угоду про асоціацію з ЄС, але слід враховувати такі фактори:
війна в Україні, яка дуже впливає на роботу металургійних підприємств;
європейська система підтримки бізнесу у вигляді багатомільярдних грантів на екологічну модернізацію;
в ЄС досягненню сучасного рівня викидів забруднюючих речовин в атмосферу передувало майже 30 років реалізації проектів модернізації (фінансованих державою);
Під час імплементації Директиви 2010/75/ЄС підприємства держав-членів ЄС не стикалися з викликами такого масштабу, як військові дії, що загрожують фізичним знищенням або захопленням виробничих підприємств.
Враховуючи зазначене, Укрметалургпром закликає доопрацювати законопроект з урахуванням зауважень представників галузі та інших підприємств.
Також, за даними Європейської Бізнес Асоціації, Європейський Союз у 2000-2022 роках надав європейським компаніям щонайменше 803,5 млрд євро державної допомоги зі структурних фондів ЄС (гранти, низькопроцентні позики та довгострокові кредити, податкові пільги тощо) на заходи з охорони навколишнього середовища та енергоефективності, які включають впровадження BAT та перехід на нові екологічні вимоги. З них лише у 2021-2022 роках буде витрачено майже 200 мільярдів євро. Вітчизняні компанії не мають доступу до державної підтримки екомодернізації промисловості ні на рівні України, ні на рівні кандидата в ЄС.
