Закон Зеленського про олігархів: суть, загрози та оцінки експертів

У четвер, 23 вересня, парламент 279 голосами підтримав проект закону № 5599 — «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну чи політичну вагу у суспільному житті (олігархів)». Документ ініціював президент.

За нього проголосували: 229 представників «Слуг народу», 18 представників партії «За Майбутнє», 11 партійців «Голосу», 18 із депутатської групи «Довіра» та ще 6 позафракційних. Інші фракції не дали жодного голосу.

Як повідомлялося, Зеленський вніс до Верховної Ради анонсований раніше законопроект «про олігархи» у травні. При цьому їм було порушено регламент ВРУ.

Зеленський також заявляв, що питання статусу олігархів в Україні можуть першими винести на всеукраїнський референдум. Втім, цього не сталося.

Про що ухвалено закон?
Заявленою метою документа є «подолання конфлікту інтересів, викликаного злиттям політиків, медіа та великого бізнесу, забезпечення національної безпеки України в економічній, політичній та інформаційній сферах, захист демократії, забезпечення державного суверенітету та уникнення випадків маніпулювання свідомістю громадян навмисне спотвореною інформацією для . , що належать до права власності Українського народу».

У законопроекті наводяться визначення термінів “бенефіціар”, “електронний засіб масової інформації”, “засіб масової інформації”, “пов’язана особа”, “кінцевий бенефіціарний власник (контролер)”.

Також законом, що діє 10 років, запроваджується «право на контакти» з олігархами та їхніми представниками. Так, якщо «публічний службовець» контактуватиме з особою з «реєстру олігархів» або його представником, такий службовець зобов’язаний подавати «декларацію про контакти».

Хто такий «олігарх» у розумінні закону і хто визначатиме їх список?
Фізична особа буде віднесена до категорії «олігархів», якщо відповідатиме хоча б трьом із чотирьох зазначених критеріїв:

• бере участь у політичному житті;
• значно впливає на засоби масової інформації;
• є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) підприємства, який на день введення в дію цього закону займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному товарному ринку та протягом одного року підтримує чи посилює це становище;
• підтверджена вартість активів особи (та осіб, бенефіціаром яких вона є) перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (зараз це 2 млрд 270 млн гривень).

Під «участю в політичному житті» мається на увазі, що це особа:

• є президентом України; спікером Верховної Ради; першим заступником та заступником голови ВР; народним депутатом України; прем’єр-міністром; віце-прем’єр-міністром; міністром, його заступником; керівником іншого центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабміну; головою Служби безпеки України; генеральним прокурором; головою Національного банку України; керівником постійного допоміжного органу, створеного президентом України, його першим заступником та заступником;
• є пов’язаною особою з особами, зазначеними у попередньому пункті;
• обіймає посаду в керівних органах політичної партії;
• фінансувала діяльність політичної партії, політичну агітацію чи проведення мітингів чи демонстрацій із політичними вимогами.

Під «значним впливом на ЗМІ» мається на увазі, що особа:

• є бенефіціаром засобу/засобу масової інформації;
• є контролером ЗМІ (це «обличчя, що має можливість впливати на управління або діяльність ЗМІ безпосередньо або через інших осіб шляхом реалізації прав бенефіціара»);
• була бенефіціаром або контролером ЗМІ станом на дату набрання чинності цим законом, однак втратила такий статус до дня введення цього закону в дію, внаслідок чого бенефіціаром або контролером ЗМІ «стала пов’язана особа чи особа, яка не має бездоганної ділової репутації».

Рішення про віднесення тієї чи іншої особи до категорії «олігархів» прийматиметься Радою національної безпеки та оборони України (РНБО) на підставі подання Кабінету Міністрів України, члена РНБО, Національного банку України, Служби безпеки України чи Антимонопольного комітету України.

РНБО вестиме реєстр таких осіб, а також подають «декларації про контакти» з «олігархами».

Як це вплине на життя людей із «реєстру олігархів»?
Особам, яких включать до реєстру олігархів, буде:

• заборонено здійснювати внески (прямо чи опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій;
• заборонено бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об’єктів великої приватизації;
• необхідно подавати е-декларацію.

Законом також запроваджується «право на контакти». Тобто, якщо «публічний службовець» контактуватиме з особою з «реєстру олігархів» або його представником, він звітуватиме про це. Неподання «декларації про контакти» буде підставою для притягнення особи до політичної та/або дисциплінарної відповідальності (втім, у законі не зазначено, що охоплює поняття «політична відповідальність»).

Під контактом мається на увазі зустріч або розмова (зокрема онлайнова) під час нарад, офіційних заходів, судових засідань тощо.

“Декларацію про контакти” потрібно буде заповнити на офіційному веб-сайті РНБО.

Обов’язок подання «декларації про контакти» з «олігархом» поширюється на представників влади (президент, нардепи, голови СБУ та Офісу генпрокурора тощо), на суддів, представників РНБО, органів при президенті України, Центрвиборчкомі тощо.

Як закон оцінюють експерти?
За повідомленнями низки ЗМІ, британський історик, письменник та журналіст, професор історії в Гарвардському університеті та старший науковий співробітник Оксфордського університету, Інституту Гувера та Стенфордського університету Ніл Фергюсон назвав законопроект Зеленського “небезпечним прецедентом”. За словами Фергюсона, спроба створити виняткові закони для конкретних соціальних верств може погано закінчитись. Свої слова він проілюстрував прикладом впровадження у радянській термінології слова «кулаки» та тих наслідків, до яких це призвело.

Подібну думку висловив Фарід Закарія, минулого головний редактор видання Foreign Affairs, головний редактор Newsweek International, багаторічний ведучий каналу CNN.

Економіст Андерса Ослунда, провідний міжнародний експерт з питань національних економік України, Росії та країн колишнього СРСР, професор Джорджтаунського університету, колишній старший науковий співробітник Atlantic Council та Інституту Петерсона прямо порівняв ініціативу Володимира Зеленського з кроками Володимира Путіна на початку його шляху до абсолютної 2000-х .

Що не так із цим законом?
Букви проводили детальний розбір законодавчої ініціативи президент у матеріалах «Закон Зеленського про олігархів: багато шоу, мало закону» та «Міжнародні експерти: закон про боротьбу з олігархами — це шлях узурпації влади».

Зупинимося на кількох моментах.
Критерії для потрапляння до переліку олігархів розмиті
.
Наприклад, участь у політичному житті бере особа, яка «фінансувала діяльність політичної партії, політичну агітацію чи проведення мітингів чи демонстрацій із політичними вимогами». Ні критеріїв того, які вимоги є політичними, ні термінів, протягом яких таке фінансування враховується, ні, власне, обсягів такого фінансування закон не конкретизує.

Другий та третій критерії подекуди дублюють один одного, оскільки значним впливом на ЗМІ, за розпорядженнями законопроекту, є статус бенефіціара чи контролера засобу масової інформації. Якщо при цьому частка на ринку такого засобу масової інформації протягом року перевищує 35% (відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції»), він вважається таким, що займає монопольне (домінантне) становище на ринку, отже, виконується умова і другого, і третіх. пунктів.

Як «олігархічні» активи Законопроект розуміє активи на суму понад 90 млн. доларів. У президентському законопроекті пропонується у розмірі активів особи враховувати як її «особисті» активи, так і ті, що належать суб’єктам господарювання, де воно є бенефіціаром (крім ЗМІ), не враховуючи реального розміру частки особи в таких компаніях. Проте ні методик оцінки вартості активів, ні норм, що вказують на існуючі методики, законопроект не містить. Якими є визначення поняття «активи» чи вказівки на те, яке з півдесятка визначених в українському законодавстві визначень слід застосовувати в цьому випадку.

До того ж проект не пропонує реальних механізмів усунення впливу олігархів на економіко-політичне життя держави Наприклад, запроваджується заборона олігархам здійснювати внески (прямо чи опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій. Втім, дієвого механізму реалізації цієї заборони не пропонується.

Крім того, РНБО формуватиме «реєстр олігархів». Проте нормами Закону «Про Раду національної безпеки та оборони України» встановлено, що функціями РНБО є внесення пропозицій президенту, координація та контроль у сфері національної безпеки та оборони. Натомість питання надання тим чи іншим особам того чи іншого статусу не стосується сфери національної безпеки та оборони, що призводить до невідповідності президентському законопроекту до норм Конституції.

Уповноважена Верховна Рада України з прав людини Людмила Денісова наголосила, що проблема закону – “у перевищенні повноважень РНБО та президента”. Така позиція узгоджується із позицією Головного науково-експертного управління ВР.

Раніше у вересні президентський проект закону був направлений до Венеціанської комісії, дорадчого органу Ради Європи, діяльність якого спрямована на надання висновків у сфері конституційного права з питань відповідності законопроектів європейським стандартам та цінностям.

Примітно, що голова фракції партії «Слуга народу» Давид Арахамія просив спікера Дмитра Разумкова не надсилати президентський законопроект для оцінки експертами з Венеціанської комісії.

Зрештою, закон було прийнято у другому читанні до одержання висновків Венеціанської комісії.

• Раніше міністр юстиції України Денис Малюска у прямому ефірі повідомив, що лідер «Європейської Солідарності» Петро Порошенко точно потрапить до реєстру олігархів.
• Понад 35% українців вважають популізмом оголошену президентом Володимиром Зеленським деолігархізацію в Україні. Про це свідчать дані дослідження Центру соціальних та маркетингових досліджень SOCIS, що проводився з 28 травня до 3 червня 2021 року.

У парламентській опозиції наполягають, що законопроект №5599 про деолігархізацію було прийнято у другому читанні з порушенням процедури та регламенту. Це початок кінця парламенту.

За словами Геращенка, головуючий перший віце-спікер Руслан Стефанчук та президентська фракція не дали опозиції захистити її поправки.