Закон про промислове забруднення посилив тиск на воєнну промисловість
Закон № 11355 «Про комплексне запобігання та контроль промислового забруднення» створює додаткові труднощі для українських підприємств в умовах воєнного часу через занадто короткий термін, передбачений для переходу на нові екологічні вимоги. Про це пише видання Eurometal з посиланням на агентство Fastmarkets.
Експерти попереджають, що зацікавлені сторони в Україні мають дуже обмежений час для виконання вимог нового закону. Відповідно, на додаток до тих, з якими бізнес уже стикається через необхідність ведення виробництва в умовах воєнного часу, виникає ще один виклик.
“Україна хоче спростити вступ до Європейського Союзу. Це означає, що нашому бізнесу доведеться швидше, ніж очікувалося, переходити на нові стандарти”, – сказав Fastmarkets представник ключової української металургійної компанії “Метінвест”.
Він зазначив, що новий закон викликає занепокоєння через короткий період часу, відведений на модернізацію, і економічний тиск, який він чинитиме на підприємство. Представник Метінвесту також підкреслив, що у воєнний час можуть стати проблемою умови для впровадження найкращих доступних технологій і методів (БАТМ) і виведення з експлуатації застарілого обладнання.
Відповідно до закону, протягом 4 років з моменту набрання чинності закону компанії повинні отримати комплексний екологічний дозвіл із встановленими для підприємств нормативами питомих викидів та відходів. Представник ArcelorMittal Кривий Ріг (AMKR) повідомив Fastmarkets, що до жовтня 2028 року, крайнього терміну подачі заявок на отримання такого дозволу, їхня компанія повинна виконати велику кількість підготовчих дій і мати готовий інвестиційний план, а також потенційні джерела фінансування для модернізації обладнання відповідно до BAT на виробництві.
“В умовах воєнного стану, коли підприємства економічно нестабільні, ці вимоги надзвичайно складні. Незрозуміло, як ми зможемо проводити екологічну модернізацію, і які міжнародні компанії готові відвідати Україну для виконання будівельних та інженерних робіт”, – повідомили в АМКР.
У компанії також повідомили, що на момент початку повномасштабного вторгнення українські металургійні компанії вже почали співпрацю з іноземними інженерно-технологічними компаніями за проектами модернізації.
“Закон може допомогти залучити фінансування для наших екологічних ініціатив. Але залучити іноземне фінансування для заводу, над яким щодня літають ракети, вкрай складно”, – зазначили в “Метінвесті”.
Вплив CBAM на політику декарбонізації України Fastmarkets констатує, що навіть після кінця серпня 2023 року, коли «морський коридор» дозволив експорт продукції чорної металургії через порти Великої Одеси, ЄС залишається ключовим ринком для продукції українського походження.
За даними ринкових джерел, понад 80% готової металургійної продукції України та 80% залізної руди експортується до ЄС, тому Україні вкрай важливо координувати політику декарбонізації з Європейським Союзом.
Метінвест і ArcelorMittal Кривий Ріг, ключові гравці української сталеливарної промисловості, розглядають можливість переходу на виробництво сталі за допомогою електродугових печей або інших технологій, які допоможуть скоротити викиди. Але з високою ймовірністю це стане можливим лише після закінчення бойових дій.
