Закон про промислове забруднення – бомба сповільненої дії під українські заводи
Закон про промислове забруднення – бомба сповільненої дії для української промисловості. Ця думка виражений Дмитро Олійник, голова Ради Федерації роботодавців України (ФРУ).
16 липня цього року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №11355 «Про комплексне запобігання та контроль промислового забруднення». Вона має забезпечити виконання Україною своїх євроінтеграційних зобов’язань щодо імплементації Директиви 2010/75/ЄС та переходу на інтегровані дозволи та стандарти викидів відповідно до BAT (найкращі доступні технології).
Закон, зазначає Дмитро Олійник, може бути стовідсотково підтриманий бізнесом і місцевою громадою. Однак нардепи прогнозували набагато менше часу на екологічну модернізацію української промисловості, ніж є навіть в ЄС. Йдеться передусім про ч. 5 ст. 29 нового закону, відповідно до якого оператори станцій, які мають намір вивести станцію з експлуатації, можуть зробити це протягом терміну, що не може перевищувати 10 років з дня набрання чинності цим законом.
Таким чином, наголошує Голова Ради ФРУ, фактично зараз, в умовах війни, загальної невизначеності та відсутності фінансування, бізнесу пропонують взяти на 10 років зобов’язання повністю реконструювати підприємства або закрити їх.
«При цьому, окрім гасел і рамкових стандартів, у законопроекті взагалі немає конкретики. Незрозуміло, де, на яких умовах і коли український бізнес зможе отримати фінансування – наприклад, у вигляді кредитів, державної підтримки чи грантів, необхідних для будівництва нових сучасних об’єктів», – зауважує Дмитро Олійник.
Він додає, що незрозуміло, як здійснювати це будівництво в умовах бойових дій, дефіциту енергії та високих витрат, а також ризиків безпеки на виробничих майданчиках.
Дмитро Олійник нагадує, що минуло понад 14 років з моменту набуття чинності відповідної директиви ЄС, а в Європі все ще є установки, які отримали відступ і продовжують працювати за застарілими стандартами викидів (не NDTM). Водночас європейські промисловці отримують державну підтримку та пільгове фінансування для масштабної модернізації.
Великі бізнес-асоціації, зазначає він, неодноразово зверталися до екологічного комітету Верховної Ради з проханням продовжити термін дії такого спецдозволу мінімум до 15 років, але безрезультатно. У результаті замість консенсусу отримали «цвях у хату» для значної кількості великих промислових підприємств (коксохімічних заводів, машинобудування, енергетики, цементної та хімічної промисловості), які через 10 років опинилися під прямим ударом тотального закриття. Більшість з них розташована на сході та в центрі України, на прифронтових територіях.
Замість того, щоб зосередитися на підтримці української промисловості, створенні та збереженні робочих місць в Україні, резюмує Дмитро Олійник, екологічний комітет і ті, хто підтримав цей законопроект під час голосування, заклали бомбу сповільненої дії. Законодавці фактично залишили в підвішеному стані велику кількість місцевих громад, для яких велика індустрія часто виконує роль міського планувальника.
