“Заказуха” пішла: у Черкаській облраді сили намагаються не допустити переобрання голови не з “Черкащини”

Ситуація з можливим переобранням голови Черкаської облради Анатолія Підгорного набуває неочікуваних нових забарвлень. І хоча сам Підгорний уже вдруге написав заяву про звільнення, просто так покидати таку надійну та комфортну посаду він явно не збирається.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Страшний привид” перевірки майна облради: чому депутати не звільнили Підгорного?

Коротко і досить схематично, без довгих описів і подробиць, дивіться:

Головою облради обрано Анатолія Підгорного від фракції «Черкащани», яка виграла вибори, створила найбільшу фракцію в раді та отримала право висувати свого кандидата. За час роботи Анатолій Вікторович «просунув» однопартійців на найбільш стратегічні напрямки діяльності ради, на посади керівників комунальних підприємств. Через непрозору конкуренцію в правлінні не раз спалахували скандали, і велика кількість керівників були змушені роками «схилятися» перед керівником у статусі «в.о. За цей час у приватні руки перейшло багато комунального майна області, в тому числі й сам Підгірний. Згадаймо хоча б склади «Облпалива» на Поташі колишнього Маньківського району, які зрештою опинилися у власності структури Підгорного. Та й матеріальний добробут родини голови облради зріс за час його перебування на одному з найвищих місць в області. Земельна ділянка, нові будинки, дорога елітна зброя, дизайн «модного» інваліда і навіть «олігархічний» маєток в заповідній зоні – все це про стиль життя пана Підгорного останнім часом. А ще є приємні «бонуси» у вигляді ухилення від мобілізації за так званою інвалідністю та наявності трьох нащадків.

Звичайно, останнім часом правоохоронці вивчають діяльність Підгорного та його дружини в рамках 4 кримінальних проваджень, тому його відставка наразі абсолютно не вигідна. Тому що легше «гасити» злочинність, якщо ти маєш впливовий статус, це логічно.

Проте постать очільника стала надто токсичною як для регіону, так і для самих черкащан, оскільки збагачення під час війни, відсутність чіткої позиції, блокування реформи скандальної МСЕК в області, блокування перевірки майна облради, частину якого – неліквідну та збиткову – пропонували продати, щоб спрямувати кошти на ЗСУ, та лояльність московській церкві – все це не дуже корисний багаж. для тих, хто вже бачив на горизонті ймовірні маріонеткові вибори.

Саме тому, за даними інсайдерів, кілька впливових бізнес-політичних груп, які мають, так би мовити, «контрольний пакет» партії Черкащини, вирішили замінити Підгорного на іншого свого висуванця – Валентина Тарасенка. І змусили першого написати заяву на звільнення.

Але, за словами тих же джерел з числа депутатів, він не готовий так ризикувати своїм добробутом і свободою. Принаймні, без 100% гарантій недоторканності. Тому що навіть депутати «антипідгорівської коаліції» публічно заявляли, що Анатолій Підгорний готовий піти у відставку, але в пакеті з позбавленням депутатського мандата, бо тоді він спокійно може виїхати за кордон. Далеко від кримінальних справ і політичної відповідальності. Однак такої гарантії він, ймовірно, не отримав.

Тож у підсумку 5 вересня на сесії облради, де розглядалося питання про зняття депутатських повноважень Анатолія Підгорного, його відставку та обрання нового голови – саме в такому порядку, і ми вже пояснювали чому – всі голосування були зірвані.

І попри те, що Підгорний знову написав заяву про звільнення – знову ж таки зрозуміло чому – він не збирається легко здаватися. А особливо в контексті того, що фракція «За майбутнє» вирішила висунути на посаду голови власного кандидата – військового Євгена Курбе. Для Підгорного та «Черкащан» це серйозний удар, адже обрання такого керівника у воєнний час більш ніж логічне. Діючий полковник ЗСУ, ветеран АТО та досвідчений політик – він може знищити в раді всіх сформованих “черкаських” бойовиків, і ніхто йому нічого не посміє кинути. І їм так хотілося зберегти свій «корупційний синдикат» у раді, водночас начебто продемонструвати оновлення, а водночас залишити «статус-кво». Тому замість Підгорного запропонували досвідченого керівника. Однак у цьому контексті ключовим було те, що він був «черкащанином», і, мабуть, десь «кров’ю підписався» на тіньових завданнях цієї партії агробаронів.

То що ж найлогічніше робити «черкащанам» у ситуації, коли «низові», у сенсі депутати, не хочуть голосувати за їхню кандидатуру, а «верхи», у сенсі вертикалі влади, тиснуть і вимагають перезавантаження облради? Правильно, облити опонента брудом! І не публічно, а якось потихеньку з-під тиші, щоб він не мав можливості нічого відповісти. А ще він військовий – це означає наклеїти на нього ярлик Т. Т. Кашника і наплести на нього купу інших несусвітніх «гріхів».

Так, до нашої редакції надійшов лист нібито від громадського руху “Чесно”, який надіслали депутатам облради такого змісту:

“Рух “Чесно Черкаси” звертається до вас з прозорістю та чесністю у своїх рішеннях. Черкаській облраді потрібне професійне керівництво, а не призначення колишніх офіцерів ТЗ, роль яких захищати країну, а не керувати з тилу. Ми не проти військових, але важливо, щоб на керівних посадах були професійні люди, які здатні розвивати регіон. Нагадуємо, що скандали з мером та його командою, як у випадок з Андріївською дачею може повторитися на обласному рівні.Тому перед голосуванням за голову облради не дозволяйте маніпулювати своїми голосами – не зраджуйте їхню довіру, думайте про майбутнє Черкас і про те, хто справді здатний керувати областю».

Це сприяє неуважності та неуцтву. Бо насправді, переконують вони, рух “Чесно” не має жодного стосунку до цієї “копійки”. Але як красиво звучить: рух «Чесно» проти! І дуже вигідно, що на даний момент цей рух в Черкаській області не діє, тому ніхто не стане заперечувати причетність цієї достойної організації до такого покидьку. А за дужками залишається те, що «Андріївська дача» фактично є власністю Черкаської обласної ради. А Черкас не має жодного відношення до міської влади. Тож повну відповідальність за те, що ця колись архітектурна перлина розвалюється, несуть саме Анатолій Подгорний та керівник обласного комунального підприємства «Готель «Дніпро», до складу якого входить майновий комплекс котеджу, який, до речі, неподалік від «Черкащан», але не кожен буде вникати в такі нюанси.

Паралельно з цими повідомленнями в одному зі сміттєвих телеграм із присмаком «Ерефіва» та на сайті Михайла Бродського (його та його протеже Одарича Черкаського ще не забули) є цікава інформація про «героя Підгорного» та нечисть, майже проросійську, яка намагається «захопити владу» в Черкаській облраді та кинути область у горнило «політичної турбулентності».

Звісно, ​​в дужках у цих звітах були факти про те, що саме Подгорний влаштував скандал, підтримуючи заборонену в Україні проросійську церкву, послідовно блокував підтримку Збройних Сил України, перешкоджав перевірці майна облради, не підписував стратегічних для області рішень, через що мільйони євро були витрачені на розвиток області. Тому хвалебна промова «понад п’ять років послідовно працював на розвиток регіону та докладав багато зусиль для того, щоб Черкаська область вистояла в перші роки повномасштабної агресії РФ» звучить дуже красиво, але мова йде явно не про Підгорного. Бо тоді він вирішував зовсім інші питання, ближчі до свого тіла.

Але звинувачувати опонентів у власних гріхах – це така собі класична «шакальська сука». А потім нехай, як у тому анекдоті, намагаються довести, «що у них немає дочки».

А разом із цим деякі відомі представники партій «Черкащани» та «Європейська Солідарність», які «політично присягнули їм на вічну вірність» в обмін на посаду першого заступника голови облради, зараз «готують» усіх обранців ради, щоб ті не прийшли на наступну сесію, яка запланована на 17 жовтня. Цікаво також, що близько половини депутатів попередньо повідомили апарату ради, що зазначена дата була для них незручною, а саме засідання все одно було призначено на цей день. Вам навіть не потрібно думати, чому.

Виявляється, «черкащі» всерйоз злякалися, що ера їхнього правління в облраді минає, тому були готові на все, аби відтермінувати свій політичний фінал. Тому вони жменями кидають на шахівницю всі фігури, які мають або можуть дотягнутися. Не демонструючи зневаги до політичного іміджу області та навіть видаючи себе за обласну військову адміністрацію, адже голова ОВА, як гарант президентської вертикалі та політико-економічної стабільності в регіоні, також зацікавлений у цивілізованій зміні керівництва обласної ради.

Отже, найближчими днями ми побачимо, наскільки розлючений «поранений політичний звір» і на що він готовий зробити, щоб його система в раді вижила. Але ми гарантуємо, що буде гаряче.

Поліна Котова