Заборона експорту брухту потрібна для декарбонізації
У листопаді у Глазго відбудеться глобальний кліматичний саміт. На ньому Україна має надати другий національно-визначений внесок у Паризьку угоду. Цей документ уже затверджено Кабміном. У ньому український уряд бере на себе зобов’язання зменшити рівень викиди СО2 до 2030 року на 65% від рівня 1990 року.
Для досягнення цієї мети, за оцінками авторів НОВ-2, необхідно 102 млрд євро інвестицій. Сума для української держави та бізнесу абсолютно непідйомна. Це більше, ніж здобула Україна за весь час незалежності. У документі йдеться, що гроші буде залучено за рахунок міжнародних донорів. Але не сказано, яких саме донорів, на яких умовах та за допомогою будь-яких механізмів.
Виходить, що в листопаді Україна дасть всьому світу свідомо нездійсненну обіцянку. Щоб його здійснити, влада повинна буде визначити певні джерела фінансування декарбонізації промисловості. Таким джерелом, наприклад, може стати державний Фонд декарбонізації, якщо Рада ухвалить відповідний законопроект, який уже давно зареєстрований у парламенті.
Але Україні потрібний ще один елемент, без якого декарбонізація неможлива у принципі. Цей елемент – металобрухт. Без брухту електрометалургія неможлива в принципі, а при доменному виробництві брухт дозволяє знизити викиди СО2 на 1,5 т. Це феноменальний показник, досягнення якого не вимагає інвестицій у дорогі екотехнології. Але щоб це спрацювало, необхідно спочатку наростити запаси цієї стратегічної сировини.
Ось тут і криється головна проблема. За вісім місяців 2021 року з України експортовано брухту у 20 разів більше, ніж за весь 2020 рік. Запаси брухту швидко скорочуються, наближаючись до технологічного мінімуму. Це рівень запасів, нижче якого можуть розпочатися зупинки металургійних заводів. При цьому вони, звичайно, взагалі не будуть викидати, але нам не потрібна декарбонізація за ціною деіндустріалізації.
Зупинка підприємств призведе до скорочення обсягів виробництва та звільнення працівників. Знизяться податкові надходження до бюджетів усіх рівнів. Особливо постраждають міста, які залежать від роботи меткомбінатів.
Економіка до кінця року може залишитися 1,5 млрд дол. валютних надходжень, що призведе до девальвації гривні та зростання інфляції.
Щоб врятувати металургію та гарантувати досягнення цілей декарбонізації, Україні необхідно запровадити тимчасовий мораторій на експорт брухту до 2023 року. Відповідний проект ухвали КМУ розробив Мінекономіки. Металурги дуже чекають на затвердження цього проекту Кабміном, від цього залежить доля стратегічно важливої галузі та виконання міжнародних кліматичних зобов’язань.
Дмитро Шпенов, народний депутат України
