Наразі на польському кордоні заблоковано товар нашої компанії на 4 мільйони гривень. Це 50 тонн полімерної фібри, на яку чекають закордонні партнери. Що означають затримки та порушення термінів? Ризики – втратити гроші, контракти, клієнтів.

Загалом майже 2500 фур українських товарів стоять на кордоні з Польщею. 6 із 6 пунктів пропуску заблоковано. Це величезний удар по товарообігу українських виробників та нашому бізнесу, зокрема, тому що ми виробляємо на експорт приблизно 40% продукції. Всі процеси компаній чітко відпрацьовані, але затримка на кордоні та неможливість планувати час прибуття товару до клієнта включає фактор випадковості.

Проте підприємництво не терпить, аби стратегіями керували випадкові обставини, тож бізнес має генерувати нові плани. Ось деякі рішення, які на майбутнє, на мою думку, можуть убезпечити українських підприємців від втрати закордонних контрактів.

Чи все так погано? Аналітики рознесли вщент претензії поляків до українського агроекспорту

Стратегія «потічки»

Краще відправляти товар на різні пункти пропуску навіть якщо вся продукція йде в одну країну. Така стратегія веде до подорожчання логістики. Однак дозволяє розосередити товар, щоб він не накопичувався в одному місці. Якщо на якомусь пункті пропуску будуть позитивні зміни, хоча б частина товарів перетне кордон. Менш габаритний товар є сенс перевозити меншими партіями і при цьому відмовитись від вантажівок. Наприклад, мікроавтобуси швидше дістануться зарубіжних клієнтів.

Також варто розглянути інші, окрім Польщі, країни для перетину європейського кордону. Ми, наприклад, частину продукції надсилаємо через Румунію.

Тримати буферні запаси на складах у Європі

Обладнати склади в європейських країнах — це не дешеве рішення, проте саме воно страхує українських підприємців. Якщо замовлення не дійде з України у погоджений час — можна буде перекрити його товаром зі складу, таким чином дотримуватись термінів, зберегти репутацію та клієнтів.

Наразі ми розглядаємо варіант обладнати буферний склад у Словаччині. Але все ще шукаємо оптимальне рішення як за формою оренди, так і за аспектами безпеки. Звичайно, важливо переконатись, щоб товар зберігався у належних умовах.

Треба розуміти, що ця стратегія передбачає витрати не тільки на оренду самого складу, а й додаткові витрати на оплату людських ресурсів: наприклад, навантаження, розвантаження, перепакування, аудит товарів на складах.

Оптимізація контрактів

Якщо підписані контракти з партнерами передбачають великі обсяги постачання, але розтягнуті в часі, можна розглянути варіант оптимізації — заздалегідь поставити весь обсяг продукції, наприклад, квартал наперед. Це убезпечить від можливих перебоїв із логістикою у майбутньому.

Тобто відправляємо фури раніше, а замовник платитиме за графіком, залежно від контракту. Таким чином, клієнт буде застрахований від можливих затримок продукції.

Основний мінус стратегії – “вимивання” обороту підприємства. Потрібні точкові фінансові вкладення, і для багатьох бізнесів це може стати проблемою.

Тому варто подумати про залучення додаткового фінансування, наприклад розглянути програми доступного кредитування — вони допоможуть перекрити частину збитків. При цьому умови дуже лояльні, відсоткова ставка низька і з огляду на інфляцію мало відчутна.

Напруга зростає. Поляки заблокували пункт пропуску з Німеччиною — рух у бік Берліна зупинено

Бути готовими підняти зарплатню водіям

Робота водіїв зараз більше схожа на роботу мореплавців у середні віки – вони ніколи не знають, коли повернуться додому. Це призводить до невдоволення серед перевізників, маршрут Україна — Європа стає менш популярним. Однак без водіїв, які згодні ходити у ризиковані рейси, експорт неможливий. Тому підвищення зарплат неминуче.

Складно спрогнозувати, що чекає на українських бізнесменів у майбутньому, або скільки триватиме польська блокада. На мою думку, блокування не може бути постійним. Однак ми маємо бути готові до будь-чого. А отже, варто зараз шукати приміщення для складів, вибирати форму оренди, переглядати контракти, вести переговори про можливі масові поставки клієнтам. Тоді, я сподіваюся, нам вдасться застрахувати себе та не допустити, щоб українські бізнесмени та європейські партнери знову стали заручниками ситуації.