“Забава у вибори” захопила майбутніх кандидатів…», – інтернет-видання “Gazeta.ua”

“Забава у вибори” захопила майбутніх кандидатів…», – інтернет-видання “Gazeta.ua”


Питання виборів не сходить із порядку денного інформаційного простору. Хоча воно не належить до вибору української влади та президента Володимира Зеленського.

Багато українських експертів та аналітиків вважають, що це питання певного компромісу між Трампом і Путіним.

Нагадаємо, Financial Times повідомляла, що Україна планує провести весняні президентські вибори одночасно з референдумом щодо мирної угоди з Росією на тлі тиску з боку адміністрації США. Про це йдеться у редакційній статті інтернет-видання Gazeta.ua.

Мовляв, Вашингтон наполягає, щоб обидва голосування відбулися до 15 травня, інакше Україна може втратити запропоновані гарантії безпеки.

“Російський правитель вимагає таких виборів, він використовує цей крок як один із елементів перемоги Росії над Україною, оскільки фігура Зеленського для нього є найбільш складною з погляду внутрішньої оцінки цієї війни на виснаження в російському суспільстві. Адже Росія не досягла стратегічної переваги і не може сьогодні продовжувати конвенційну війну”, – вважає політик, доктор юридичних наук. Степан Гавриш.

Ми знаємо, що Путін поставив це завдання давно, і він тисне на Трампа. Великий Дональд кілька разів говорив про це Зеленському публічно перед журналістами.

Все залежатиме від того, наскільки рішуче діятиме Трамп і що буде запропоновано Україні в обмін. Також в емоційному пориві Дональд Трамп заявляв, що він може відмовитись допомагати нам, якщо виборів не буде.

У цій ситуації також дуже важливою є позиція ЄС.

“У зв’язку з цим все ж таки потрібно планувати, що вибори можуть відбутися також і під час воєнного стану. Це не вибір України. Як би ми не чинили довго опір, нам доведеться приймати рішення за межами існуючих правил. Тобто нам потрібно будувати нову ексклюзивну програму виборчого процесу”, – вважає Степан Гавриш.

Читати:  Кабінет міністрів реорганізував роботу ряду міністерств: що змінилося

В Україні у законодавчому сенсі до виборів готуються. Gazeta.ua вже зазначала, що у парламенті працює велика група над удосконаленням виборчого законодавства.

Паралельно охочі потрапити до наступного складу ВРУ вже організують штаби.

А на просторах Інтернету теж уже триває конкурентна боротьба.

Скажімо, атака на того ж таки генерала Валерія Залужного.

Зауважимо, що зроблений нещодавно ряд соціологічних опитувань показує, що у трійці лідерів майже завжди є ексголовком ЗСУ Залужний.

“Я думаю, що є тільки два серйозні кандидати на пост президента – це Зеленський і Залужний. Решта спойлерів, причому переважно на боці влади, яка певною мірою знижуватиме цінність фігури Залужного і боротиметься проти нього”, – вважає Гавриш.

До речі, нещодавно видання писало, що до гри “поборись за булаву президента” включився відомий боксер Олександр Усик.

А щодо Валерія Залужного, кажуть, він найближчим часом може бути звільнений з посади посла у Великій Британії.

Степан Гавриш вважає, що на його місце розглядається кандидатура колишнього міністра закордонних справ (2014-2019рр), дипломата Павла Клімкіна.

А те, що на Залужного зробили ставку на Заході як наступного президента України, видно і з певних заяв європейських лідерів, і з великої уваги до українського ексголовка західної преси. Зокрема, “ворожіння на кавовій гущі” стосуються наступника Залужного на посаді посла України у Британії. Отже, за логікою західних медіа, генерал незабаром зможе вільно включитися в політичну боротьбу. І це, мовляв, один із дзвіночків виборів.

Експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ Андрій Магера вважає утиск теми проведення виборів у якусь дату під час війни дуже небезпечною витівкою.

“Сама ідея виборів, яка кинута через закордонні ЗМІ, на жаль, може мати далекі наслідки, – каже Андрій Магера. – Це розхолодження українського суспільства: начебто вже скоро вибори, війни вже не буде, все добре, можна йти додому всім, все добре і не треба донатити на армію, не потрібно допомагати”.

Читати:  Не всі твердження доступні: це володіє керівниками районних адміністрацій регіону Черказі.

Але якщо справді тиск з боку Америки існує щодо дедлайнів проведення виборів, то, очевидно, комунікація України має бути чітко продумана, щоб зрозуміло донести до партнерів свою точку зору щодо того, що швидко після зробленої заяви їх провести неможливо.

“Я думаю, хтось переконав чинного президента США Дональда Трампа, що йому потрібно показати якийсь результат перед проміжними виборами до конгресу, де у республіканців справи не надто хороші з погляду сьогоднішнього дня, – вважає Мегера. – З української сторони важливо переконати Дональда Трампа в іншому: якщо він має бути лідером вільного світу, і для нього ж лідером вільного світу, для нього він дійсно себе покаже лідером вільного світу, а не людиною, яка вступає до якихось закулісних домовленостей з державою-агресором, державою, яка є уособленням гітлерівської Німеччини 1939 року. Я думаю, що тут велике значення матиме дипломатия.

Тож на сьогоднішній день жодних виборів у травні 2026 року відбутися не може. Як пояснює Андрій Магеар, стаття 103 Конституції України передбачає 90 днів від оголошення президентських виборів до дня голосування.

Якщо відібрати від 15 травня три місяці – вийде 15 лютого. Цього дня жодних офіційних заяв про вибори не було. Тому щонайменше законодавча арифметика не сходиться з інформацією закордонних видань.