За час війни в Україні ввели в експлуатацію три вітроелектростанції
У ході війни в Україні ввели в експлуатацію три вітроелектростанції сумарною потужністю 228,5 МВт, про це розповів голова правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков.
Для Тілігульської та Дністровської ВЕС обладнання доправили ще до повномасштабного вторгнення, розповів він в інтерв'ю Українській енергетиці.
Конеченков зазначив, що для ВЕС у Львівській області німецька компанія Nordex постачала обладнання вже під час війни через Польщу, за умови, що українська компанія бере на себе всі страхові ризики.
Він наголосив, що на сьогоднішній день в Україні встановлено 1860 МВт вітроенергетичних потужностей. З них 1317 МВт потужностей, тобто 71% загального обсягу, знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Херсонській, Запорізькій, Донецькій та Луганській областях.
Основні підконтрольні станції розташовані на території Миколаївської, Одеської та Львівської областей.
Конеченков розповів, що також кілька невеликих станцій, по дві-три турбіни, які раніше були в експлуатації, встановлені у Тернопільській та Івано-Франківській областях.
З тих парків, які працюють у великій вітроенергетиці на постачання електроенергії до мережі, на Одещині він назвав: ВЕС Південне Енерджі, Дністровська ВЕС, потужність якої за час війни збільшили з 40 МВт до 60; Овідіопольська ВЕС турецької компанії Guris. Глава УВЕА додав, що у Львівській області зараз працюють перша та друга черги ВЕС Старий Самбір.
У грудні 2023 року мають розпочати роботу вітрогенератори Сколівської ВЕС потужністю 54,5 МВт.
Очікується, що у 2024-2025 потужності Тілігульської ВЕС збільшать із 114 МВт до 500 МВт. За його словами, окупанти пошкодили 10 вітротурбін у Херсонській та Миколаївській областях.
“На окупованих станціях були спроби запустити турбіни виробництва компаній GE та Nordex, але з цього нічого не вийшло – перезапустити їх неможливо, тому що росіяни не мають доступу до цих технологій. Щодо запуску інших турбін повної інформації немає”, – розповів Конеченков.
Він додав, що данська компанія Vestas побудувала в Ульянівську завод із виробництва тримегаватних турбін, тому росіяни добре знайомі з цією моделлю вітрогенераторів.
Але Vestas зробила все можливе, щоби запуск її турбін на тимчасово захопленій території не відбувався. За його словами, окупанти викопали та демонтували мідні кабелі на Сиваській ВЕС.
Проте вітрову станцію, на відміну сонячної, розібрати неможливо. Адже висота щогли вітрогенератора становить понад 100 метрів, а вага – близько 200 тонн.
Отже, такий демонтаж потребує відповідних фахівців, техніки та технологій. Ймовірно, уцілілі після деокупації турбіни можна буде швидко перезапустити.
“З сонячними станціями ситуація складніша: є багато розстріляних СЕС, демонтованих панелей. Але найгірша ситуація серед об'єктів відновлюваної енергетики – на Каховській гідроелектростанції. Вона повністю зруйнована. Швидко відновити її майже неможливо, до того ж щодо доцільності відновлення є питання у екологів”, – розповів Конеченков.
Нагадаємо, після деокупації смт Високопілля на Херсонщині українські військові зняли наслідки російської окупації, зокрема частково зруйновану сонячну електростанцію та близько 7 мертвих корів.
