ЄС посилює умови СВАМ
Українську індустрію чекають додаткові труднощі після введення СВАМ. Про це стало відомо з доповіді, підготовленої провідним спікером зі СВАМ Комітету з питань довкілля Європарламенту Мохаммедом Шахімом. Згідно з доповіддю, у лютому 2022 року в ЄП та Комітеті відбудеться обговорення нових ініціатив, спрямованих на розширення дії СВАМ та посилення його умов. Якщо обговорення пройдуть успішно, то вже у квітні цього року новели можуть проголосувати в Європарламенті.
Що ж затіяли європейські депутати та чиновники? По-перше, передбачається розширити дію CBAM на органічні хімічні речовини, полімери та водень, що імпортуються до Європейського Союзу. Раніше дія європейського “вуглецевого мита” поширювалася на цемент, добрива, чорні метали, сталь, алюміній та електроенергію. Обкладенню «митом» підлягають як прямі викиди СО2, а й опосередковані, що відбулися, наприклад, під час виробництва споживаної електроенергії.
По-друге, Євросоюз має намір посилити терміни надання безкоштовних квот на викиди, доступні в рамках ринку торгівлі квотами EU ETS у секторах, охоплених CBAM. Раніше планувалося, що їх буде скасовано у 2036 році, зараз пропонується перенести цю подію на 2028 рік. По-третє, ЄС хоче змінити тривалість перехідного періоду СВАМ, коли імпортери не мають фінансових зобов’язань. Згідно з новими пропозиціями, цей період розпочнеться з 2023 року і триватиме два роки замість трьох. Таким чином, з 2025 року СВАМ може запрацювати на повну силу.
По-четверте, Комітет пропонує замість 27 національних органів створити єдиний регулюючий орган ЄС, який розглядатиме та перевірятиме CBAM-декларації та продаватиме CBAM-сертифікати імпортерам. По-п’яте, гроші, отримані від «вуглецевого мита», пропонується направити на фінансування заходів з декарбонізації в менш розвинених країнах. Раніше ці кошти бажали вкладати лише у проекти з декарбонізації у Євросоюзі. Очевидно, ЄС врахував жорстку критику СВАМ, яка пролунала на екологічному саміті у Глазго з боку країн із слабкою економікою.
Для українських виробників нові ініціативи Євросоюзу, швидше за все, обернуться додатковими втратами. За оцінкою професіоналів, у разі впровадження СВАМ за вартості квот на викиди СО2 у 55 євро/т, додаткові витрати українських металургів становитимуть 628 млн. євро на рік, виробників хімічної продукції – 48 млн. євро, цементу – 2,1 млн. євро. Враховуючи, що влада не поспішає з декарбонізацією, залишається сподіватися лише на наших дипломатів, які намагатимуться довести європейським колегам необхідність надання Україні особливих умов щодо СВАМ, оскільки «вуглецеве мито», на думку українського бізнесу, порушує умови.
Дмитро Шпенов, народний депутат України
