ЄС наполягає на якнайшвидшому прийнятті екологічного законодавства України
Європейський Союз наполягає на якнайшвидшому прийнятті ключового екологічного законодавства України, зокрема щодо поводження з відходами, промислових викидів, екологічного контролю, Смарагдової мережі.
Як передає Укрінформ з посиланням на Урядовий порталПро це йшлося під час другого засідання робочої групи Діалогу високого рівня з Європейського зеленого курсу та зеленого переходу України, яке відбулося у Києві 22 вересня.
Засідання пройшло під співголовою віце-прем’єр-міністра з питань євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної та заступника генерального директора Генерального директорату Єврокомісії з питань сусідства та розширення, голови Групи підтримки України Катарини Матернової. У діалозі взяло активну участь широке коло експертів з обох боків.
Діалог було засновано у лютому поточного року Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем та виконавчим віце-президентом Єврокомісії з питань Європейського зеленого курсу Франсом Тіммермансом.
На першому засіданні в Брюсселі обговорювалися заходи щодо посилення співпраці за напрямами, що становлять спільний інтерес, зокрема таким як Національно-визначений внесок, справедлива трансформація вугільних регіонів, Європейські промислові альянси.
“На другому засіданні йшлося про подальші питання зеленого переходу, управління довкіллям та відповідного фінансування. Особлива увага була приділена екологічним проблемам у контексті інших тем «потрійної планетарної кризи» зміни клімату, забруднення та втрати біорізноманіття. ЄС вітає подання Україною оновленого НОВ із посиленими цілями, а також заохочує її продовження роботи над конкретними орієнтирами для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року та узгодити свої галузеві стратегії з цією метою. Європейський Союз ще раз наголосив на необхідності запровадження реформ в Україні та зміцнення адміністративної спроможності виконання зобов’язань посиленого НОВ та можливого додаткового зниження викидів”, – йдеться у повідомленні.
Обидві сторони погодились із необхідністю зміцнення координації донорів щодо зеленого переходу. Знову було підтверджено зобов’язання ЄС підтримувати Україну у здійсненні зеленого переходу, у тому числі через фінансову співпрацю та із застосуванням широкого спектру наявних інструментів від технічної допомоги до механізмів комбінування та гарантування у взаємодії з міжнародними фінансовими установами.
ЄС наголосив на необхідності якнайшвидшого прийняття, впровадження та забезпечення дотримання ключового екологічного законодавства України (зокрема щодо поводження з відходами, промислових викидів, екологічного контролю, Смарагдової мережі) та Державної стратегії управління лісами. Це також відкриє шлях до подальшої співпраці та можливостей між Україною. ЄС щодо питань охорони навколишнього середовища, зокрема реформ у галузях біорізноманіття та управління лісовим господарством. Управління відходами та кругова економіка становлять особливий інтерес як ключові сфери для економічного розвитку та стійкості, які також є прибутковими для економіки та суспільства.
Обидві сторони підтвердили свої зобов’язання щодо досягнення цілей Паризької угоди та цілей сталого розвитку ООН до 2030 року та наголосили на важливості успіху як КС 15 Конвенції про біологічне розмаїття, так і КС 26 Рамкової конвенції ООН щодо зміни клімату. Сторони, зокрема, визнали важливість реалізації амбітних цілей КС 15 Конвенції про біологічну різноманітність.
Стефанишина зазначила, що Україна та ЄС можуть досягти успіху у перетворенні Європи на кліматично нейтральний континент лише у тісній співпраці з прийняттям усіх викликів як загальної відповідальності. Україна є надійним партнером ЄС щодо зеленого порядку денного та Європейського зеленого курсу і вже затвердила амбітний НОВ відповідно до Паризької угоди, де заплановано зниження викидів на 65% до 2030 року порівняно з 1990 роком.
Для досягнення цієї мети уряд України працює над узгодженням спрямованих на зелену трансформацію країни з відповідними галузевими стратегіями та політиками. Достатнє фінансування також є вкрай важливим для досягнення цілей зеленого переходу, що вимагає у разі України приблизно 10 мільярдів доларів США щорічно. Україна вже розпочала роботу з мобілізації ресурсів для досягнення зелених цілей. У цьому питанні на шляху до декарбонізації важливо мати міцну підтримку міжнародних партнерів, особливо європейських.
Матернова наголосила на готовності ЄС підтримати подальші зусилля України, у тому числі шляхом надання фінансової допомоги, для створення повноцінної системи кліматичного управління на основі довгострокових цілей досягнення кліматичної нейтральності, які стануть основою політики та комплексного зеленого переходу всієї економіки. Серед іншого це може передбачати підтримку ініціатив зеленого фінансування, які мають бути розроблені відповідно до міжнародних стандартів. Це дасть чіткі сигнали приватному сектору в Україні та міжнародним інвесторам щодо запланованих дій та політики декарбонізації до 2030 року.
Обидві сторони домовилися створити фінансову платформу в рамках Діалогу з Україною щодо Європейського зеленого курсу та зеленого переходу, що надасть можливість як політичної, так і фінансової координації для його фінансування шляхом залучення національних ресурсів, координації та мобілізації міжнародних ресурсів, доступних Україні на цілі її зеленого переходу. . .
