Виробники сталі в Індії очікують на урядову підтримку декарбонізації галузі
Найбільші виробники сталі в Індії розраховують на урядову підтримку при переході на виробництво зеленої сталі, оскільки витрати на її виготовлення навряд чи вдасться перевести на кінцевих споживачів, пише GREEN STEEL з посиланням на індійське бізнес-видання B2BCHIEF.
«Перехід на екологічно чисті технології потребує великих вкладень. Якщо ви переходите з вугілля на газ або водень, то принаймні протягом наступних десяти років витрати будуть вищими», — каже Т. В. Нарендран, генеральний директор Tata Steel.
Tata Steel, яка є одним із найбільших виробників сталі в Індії, нещодавно завершила випробування для інжекції водню в доменну піч на своєму заводі в Джамшедпурі, що може виробляти 12 млн т сталі щорічно.
За словами Нарендрана, водень, щоб замінити вугілля у виробничому процесі, має коштувати дешевше за $2/кг і повинен бути «зеленим» (тобто вироблений з електрики з відновлюваних джерел: вітру, сонця, біомаси). «Проте вартість водню, який використовувався у випробуваннях, становила близько $12/кг, що не є економічно доцільним при використанні в промислових масштабах», – підкреслює топ-менеджер.
Саджан Джиндал, голова групи JSW, до складу якої входить JSW Steel, вважає, що покупці стали навряд чи бажатимуть нести додаткові витрати, пов'язані із виробництвом зеленої сталі. «Ми, як індійська промисловість, не віримо, що уряд зможе заплатити за такі речі. Ймовірно, може виникнути якась крос-субсидія, коли піднімуть податки на вугілля, а потім субсидуватимуть деякі галузі», — вважає він.
Індія пообіцяла досягти нульових викидів СО2 до 2070 року. Метою JSW Steel є досягнення нульових викидів СО2 до 2050 року, а Tata Steel – до 2045 року.
Доменна піч Tata Steel у Джамшедпурі викидає близько 2,1-2,2 тонни вуглецю на кожну тонну виробленої сталі, порівнянну з 2,45 тонни вуглецю, що викидається на Bhushan Steel. «Tata Steel не отримуємо жодної вигоди порівняно з Bhushan Steel. Ми робимо це, тому що вважаємо, що це правильно, але ми не маємо фінансової мотивації для цього», – сказав Нарендран.
Минулого місяця міністр металургії Індії Джотирадитя Скіндія заявив, що уряд може розглянути питання, щоб місцеві металургійні підприємства зобов'язали перевести частину свого виробництва на зелену сталь.
Раніше цього року Міністерство металургії заявило, що в короткостроковій перспективі до 2029-30 років (квітень-березень) увага буде зосереджена на скороченні викидів вуглекислого газу в металургійній промисловості шляхом сприяння енерго- та ресурсоефективності, а також ВДЕ. У середньостроковій перспективі між 2030-2047 роками у центрі уваги буде використання «зеленого» водню, тоді як у довгостроковій перспективі, тобто 2047-2070 роки, у центрі уваги будуть проривні альтернативні технологічні інновації, які можуть допомогти здійснити цей перехід.
