Введення автоматизованих систем моніторингу викидів слід перенести на післявоєнний час
Введення обов’язкових автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин, передбачене проектом постанови Міністерства захисту навколишнього середовища, слід відстрочити на повоєнний час, адже нині бізнес не має необхідних 5,8 млрд. гривень на необхідне обладнання. Крім того, це обладнання ризикує потрапити у ворожі обстріли. Про це йдеться у зверненні до уряду на офіційному сайті Європейської бізнес-асоціації.
В ЕВА наголосили: війна створює низку факторів, що ускладнюють практичну реалізацію вимог проекту ухвали. “По-перше, встановлення автоматизованих систем моніторингу на об’єкти, які перебувають під постійним ризиком бути пошкодженими ударами ворога або чекають на реконструкцію/виведення з експлуатації, економічно недоцільна. По-друге, існують значні труднощі із залученням значних інвестицій, імпортом обладнання та пошуком підрядних організацій для проведення робіт в умовах високих ризиків безпеки», – пояснили в Асоціації.
Експерти підкреслили: фактично проект постанови пропонує підхід, що лежить в основі Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, яка, зокрема, має запровадити нові європейські екологічні стандарти – висновки кращих доступних технологій та методів управління (НДТМ).
“Автоматизовані системи моніторингу викидів – лише один із елементів реформи промислового забруднення. Саме висновки НДТМ визначають, чи потребує та чи інша установка автоматизованого моніторингу та якими мають бути вимоги до нього. Отже, логічно, що спочатку потрібно сформувати законодавчу базу для комплексної імплементації Директиви 2010/75/ЄС, оприлюднити та затвердити, як це передбачено Севільським процесом, висновки НДТМ, і вже потім встановлювати автоматизовані системи моніторингу у реконструйовані об’єкти”, – наголосив ЕВА.
В Асоціації також звернули увагу уряду на той факт, що промислові підприємства України значно постраждали від російського терору, а частина зупинилася через низку факторів, пов’язаних із війною. Так, за 9 місяців війни металургійна галузь втратила понад 50% свого потенціалу, більше половини об’єктів енергоінфраструктури пошкоджено або знищено: тільки на поверхневе відновлення енергооб’єктів потрібно не менше 1,5 млрд євро.
Про відновлення промисловості зараз взагалі не йдеться – насамперед компанії намагаються, окрім постійної гуманітарної допомоги та підтримки ЗСУ, забезпечувати мінімальну життєдіяльність підприємств в умовах постійної загрози ракетних ударів.
Бізнес-спільнота високо цінує останні регуляторні зміни, спрямовані на підтримку бізнесу у вигляді відстрочки посилення екологічних вимог та звільнення від сплати податків, і сподівається, що ідея щодо обов’язкового встановлення дорогого вимірювального обладнання вартістю майже 5,8 млрд гривень на застарілі та напівзнищені об’єкти все ж таки буде перенесено на етап післявоєнного відновлення”, – зазначила Координатор комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Ольга Бойко. І закликала уряд відкласти обов’язок встановлювати автоматизовані системи моніторингу викидів на повоєнний час.
Раніше президент ВП “Укрметалургпром” Олександр Каленков також заявив, що впровадження системи автоматизованого контролю за викидами у тому вигляді, в якому пропонує Мінокружіння, не відповідає європейським нормам, яких Україна зобов’язалася дотримуватись.
