Військова репортажистка Євгенія Подібна випустила книгу з історії жінок
Вийшла у світ книга журналістки та військової репортажистки Євгенії Подібної «Її війна. 25 історій про сміливість, силу і кохання». Про це повідомили на сайті видавництва Vivat, де книгу можна придбати.
У цій книзі звучать голоси двадцяти п'яти жінок — військових, медиків, волонтерок, переселенок, журналісток, — жінок, які пройшли полон або чекають із полону найрідніших, які зазнали непоправних втрат на війні, але мають стільки сил і любові, що діляться. ними з іншими. Дизайн обкладинки розробив Микита Тітов, а ілюстрація Тетяна Копитова.
Це збірка історій: Валерії Зеленської, Ольги Меняйло, Ірини Язової, Анастасії Заудальської, Валерії «Оси» Васильченка, Лесі «Карамельки», Анастасії Блищик, Ярини Чорногуз, Ірини Юрченко, Вікторії Головіної, Олени Петяк, Аліни Смоленської, Ярини, Оксани Євгенії Вірліч, Олени Авілової, Тамари (Ізюм), Ольги Мазенкової, Оксани Бондар, Ірини Рибакової, Наталії Попової, Євгенії Талінівській, Олени Розвадовській.
Довідка
Євгенія Подібна – журналістка, військова кореспондентка, науковець. Кандидат наук із соціальних комунікацій. У журналістиці – з 16 років, починала позаштатною кореспондентка газети «Полтавський вісник». У столиці працювала та друкувалася у виданнях “Газета по-київськи”, “День”, “Чорноморка”. Майже сім років працювала кореспондентка на «5 каналі».
З 2015 року військова кореспондентка об'їхала майже всю лінію фронту від Станиці Луганської до Маріуполя. Написала книгу про жінок, що воюють на Донбасі – «Дівчата зрізають коси», яка стала переможцем рейтингу «Книга року-2018». Працювала над другою книгою (про окупацію Слов'янська) та дослідженням роботи КДБ у м. Прип'ять та на Чорнобильській АЕС. Паралельно із роботою кореспондентка викладала в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка на кафедрі медіадизайну та мультимедійних технологій.
2020 року отримала Національну премію України імені Тараса Шевченка у номінації «Публіцистика, журналістика» за книгу «Дівчата зрізають коси», в якій письменниця розповідає про жінок на війні.
Частину коштів від премії журналістка віддала родичам загиблої на Луганщині під час російсько-української війни військовослужбовці Яні Червоній, якій присвятила свою Шевченківську премію.
Книга «Дівчата зрізають коси» – це спогади 25 жінок, які брали участь у російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровільних підрозділів у 2014-2018 роках. Йдеться про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, про звільнення українських міст та сіл від окупантів, спогади про побратимів, місцевих жителів, військовий побут, а також роздуми про становище жінки в українському війську у різні періоди війни.
Фото: Delo.ua | Ілюстративний
