Верховний суд узаконив доплату за «температурні коефіцієнти»
Протягом 2015-2020 років облгази нараховували людям додаткові суми за не спожитий газ. Пояснювали це тим, що взимку за низьких температур газ у трубах за законами фізики стискається. І, відповідно, газовій компанії потрібно пустити трубою більші обсяги газу, ніж ті, які споживачі спалюють у своїх конфорках. Тому власники побутових лічильників без приладів вимірювання температури та тиску газу мали компенсувати газовикам ці «втрати», сплачуючи додаткову суму у своїх платіжках, яку й назвали платою за «температурні коефіцієнти».
Свого часу і НКРЕКУ, і АМКУ неодноразово штрафували газовиків за цю самодіяльність. Регулятори вважали, що такі нарахування є неправомірними, адже температурні коефіцієнти вже враховані в тарифі на доставку. Міністерство енергетики також не встановлювало та не затверджувало газовикам розмір таких донарахувань. Тому оплата «температурних коефіцієнтів» ще й у платіжках за газ — це вже подвійна оплата одного й того самого палива.
Проте суд вирішив суперечку на користь монополістів. Велика палата Верховного суду 30 листопада 2021 року оприлюднила ухвалу, якою фактично:
— підтвердила, що монополісти правильно нараховували гроші понад встановлений державою тариф;
— визнала винними у цьому чиновників, які ухвалили недосконале законодавство;
— підтвердила виняткову наявність у газовиків права стягувати «коефіцієнти», не заглиблюючись у правильність розрахунку.
Чому суд прийняв бік облгазів?
23 листопада 2021 р. Велика палата визнала, що саме держава винна в тому, що облгази нараховували населенню додаткову плату за «усихання газу», адже до листопада 2020-го в нормативній базі не було чітко виписано, чи можна нараховувати ці коефіцієнти населенню. Отже, приватний бізнес, нараховуючи їх, не порушував закони. Тобто держава недостатньо чітко врегулювала це питання, а всі неточності суд пояснив на користь бізнесу.
Також держава в особі парламенту минулого літа взяла провину на себе, списавши газовикам борги, у тому числі й за «температурними коефіцієнтами». Таким чином, держава, на думку суду, визнала законність облгазівських донарахувань.
Чого чекати на споживачів?
Сьогодні ситуація виглядає так, що від рішення Великої палати однозначно виграють саме ті споживачі, які або не платили за газ взагалі або платили без урахування коефіцієнта. Тепер їхні борги має сплатити держава, бо 14 липня минулого року було ухвалено закон №1639-IX щодо погашення боргів на газовому ринку.
Однак у той же час незрозуміло, хто зашкодить дисциплінованим громадянам, які сплачували все вчасно. Виходить, що законослухняні споживачі заплатили тричі: у тарифах на доставку газу, у «температурних коефіцієнтах» та у податках до бюджету, за якими держава покриє борги «неплатників».
Якщо дисциплінованим споживачам із бюджету не компенсують сплачені за температурні коефіцієнти грошей, це призведе до погіршення платіжної дисципліни серед населення з комунальних послуг. Отже, навантаження на законослухняних громадян знову зросте.
Якими є наслідки цього рішення?
За законом про списання боргів держава нібито взяла на себе цей фінансовий тягар. Отже, має покрити заборгованість приватних газовиків перед державою фактично взаємозаліком боргів населення за «температурні коефіцієнти». Тобто, якщо газові компанії були винні державі, наприклад, 50 млрд грн, то 10 млрд з них уже не будуть винні, бо саме стільки українці завинили газовикам за ті коефіцієнти.
Скільки саме держава має віддавати, поки достеменно невідома. Адже поки що неясно, чи включили газовики в тариф на розподіл, коли стверджували його, температурні коефіцієнти? Розміри нарахувань Верховний суд не перевіряв. Тож якщо, за версією суду, недосконалість нормативки — це провина держави, то вже хоч постфактум вона має перевірити, чи не нарахували нам більше.
Є ще одна «плюшка» для 16 фірташівських облгазів. Тепер у судах буде скасовано штрафи Антимонопольного комітету за «подвійне» нарахування плати за стиск газу.
Чи можуть облгази й надалі виставляти споживачам «температурні коефіцієнти»?
Поки що схоже, що ні. Тому що в нормативній базі з листопада 2020 досить чітко прописано, що це неможливо. Тому рішення Верховного суду і встановило законність стягнення лише до листопада 2020 року.
Однак тут є інша небезпека. За такою логікою, будь-яку встановлену державою ціну бізнес може тепер додавати будь-які витрати, які, на думку самого бізнесу, не включені державою в ціну. Це у тому випадку, якщо законодавство не містить чітких заборон.
І хоча після рішення суду не стало зрозуміліше, чому нормативку було виписано нечітко і куди дивилися чиновники стільки років.але тепер досить конкретно викристалізувалися проблеми та ризики, які ми повинні врахувати та передбачити у майбутньому, щоб мінімізувати втрати та аргументи у подібних випадках.
Найважливіше, що зараз має зробити держава, — виконати роботу над помилками. Уповноважені державні органи, на нашу думку, мають:
- Провести інвентаризацію всього законодавства, що стосується регульованих державою тарифів/цін, щоб унеможливити подібні помилки.
- Розробити інструкції для чиновників на майбутнє, щоби не допустити повторення подібних випадків.
- Вирішити питання із виплатою з державного бюджету компенсацій тим споживачам, які встигли сплатити температурні коефіцієнти.
- Визначити винних чиновників, притягнути їх до відповідальності та в порядку регресу відшкодувати з них гроші, сплачені газовикам та населенню.
- Інвентаризувати нараховані газовиками температурні коефіцієнти, перевірити коректність нарахувань та коригувати майбутні платежі з бюджету під ці результати.
Інакше цю помилку ми знову оплачуватимемо з власних кишень. А іноді навіть неодноразово.
У яких ще областях у нас закладено такі міни, невідомо. І коли одна з них може перетворитися на кількарічне стягнення з нас будь-яких інших коефіцієнтів, також зараз важко прорахувати.
За матеріалами: ZN,UA
