Українців, які мають городи, змусять платити податки: нововведення

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроект №5600, який має внести зміни до Податкового кодексу. Зокрема, народні обранці збираються зменшити розміри ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Тепер за законом можна мати ділянку до 2 га, вирощувати продукцію, продавати її і не платити податки. Новим законопроектом площу неоподатковуваних земель хочуть обмежити до 50 га, а податок платитимуть усі, незалежно від того, продають вони продукцію чи вирощують її для особистих потреб.

Яким буде податок і чим загрожує нововведення – розбирався OBOZREVATEL.

Відповідно до змін, запропонованих Законом № 5600, встановлено мінімальне податкове зобов’язання для власників земельних ділянок площею понад 50 га, які ведуть на них особисте підсобне селянське господарство. За кожен гектар понад цю норму громадяни хочуть оподатковувати 5% від його оціночної вартості.

За словами доцента Київської школи економіки, землезнавця Олега Нівевського, в середньому цей податок становитиме приблизно 1500 гривень з гектара. Сума не фіксована і буде залежати від регіону. Умовно в Полтавській області це може становити 2000 гривень, у західних областях України – значно менше.

«За кожний гектар площею понад 50 соток місцевий бюджет лягатиме мінімальним податковим тягарем», – пояснює Нів’євський.

Чому це нововведення?

Головна мета законопроекту №5600 – поповнити бюджет за рахунок підвищення оподаткування. Мінфін оцінив ймовірні надходження в 60 млрд грн на рік. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, з цих 60 млрд грн близько 27 млрд сплатять сільгоспвиробники.

«Спочатку, коли передбачалося запровадження мінімального податку з 1 га, ставилося за мету вирівняти податкове навантаження між сільгоспвиробниками та позбавити обробіток землі, адже в нашій країні близько 8-10 млн га обробляється «в тіні», без сплати всіх податків і з готівковими виплатами», — розповідає гендиректор УКАБ Роман Сластен. “За даними Держстату, в нашій країні 80% сільських домогосподарств мають утилізацію менше 1 га, а дві третини з них обробляють менше 50 га. Фактично це городи і в основному продукція для особистого споживання. Решта, як правило, не продається, а здається в оренду великим сільгоспвиробникам. Це і стало причиною появи такої норми”.

На практиці вийде, що оподатковуватимуться не лише ділянки для бізнесу, а й частина звичайних городів. На думку Романа Сластьона, це потрібно змінити: «Якщо людина, окрім городу, має велику земельну ділянку під підприємницьку діяльність, то оподатковувати потрібно лише ту площу, з якої фактично продається продукція».

Збільшення податкового навантаження вдарить не тільки по власникам приватних городів, а й по ідеї розвитку фермерства в Україні. Селяни, які зараз продають продукцію з дрібних ділянок, матимуть більше стимулів не працювати на землі самі, а здавати її в оренду, наприклад, середнім чи великим виробникам.

«Можна сказати, що цей закон спрямований проти малого бізнесу в селі», – каже Нів’євський. “Це стимулює передачу близько 1 млн га землі від дрібних виробників до середніх і великих. Реформа спрямована на витіснення дрібних виробників з ринку”.

Голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко також упевнений, що ця ідея дасть місцевій владі новий інструмент корупції та впливу на незахищені верстви фермерів.

“Умовно 70-річна бабуся не зовсім розуміє, що їй робити в такій ситуації. Їй можуть поставити умову, що якщо вона буде продовжувати займатися господарством, то повинна буде щороку віддавати частину врожаю. Або, наприклад, їй можуть запропонувати передати землю в користування комусь”, – каже Козаченко.

Експерти сходяться на думці, що фіскальна політика в агросекторі потребує змін, оскільки в ньому багато проблем. Але запропоновані шляхи змін викликають багато питань.

“Звичайно, якщо хтось працює і платить податки, а інший працює і не платить, це неправильно. Але не варто вирішувати проблему так радикально, як це робиться у нас, обкладаючи податками бабусь і дідусів”, – стверджує Козаченко.

На думку Нів’євського, у цьому випадку зрівнювання відповідальності всіх землевласників не має економічного сенсу: “Це не витримує критики з точки зору міжнародної практики оподаткування бізнесу. В Європі дрібне фермерство має привілейований статус. Влада іноді закриває очі на те, що до 25% фермерів не зареєстровані як підприємці і не сплачують усі податки. Треба розуміти, що дрібні фермери – це люди”. самозайнятий. Навіть якщо вони не зареєстровані, вони є основою для розвитку села. Якби вони не платили податок, то йшли в магазин чи кафе і витрачали ці гроші у своєму районі».

Нардеп, член парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук також не підтримав ідею оподаткування земельних ділянок площею понад 50 га і запевняє, що вноситиме правки до цього проекту. На його думку, якщо Україна хоче збирати більше податків з громадян, то їм спочатку потрібно дати можливість нормально працювати.

«Тепер зареєструвати сімейне фермерське господарство можуть лише ті, хто має понад 2 га землі», — каже Соломчук. “Якщо збирати податок з 0,5 га, то виходить, що велика кількість людей не може зареєструвати своє господарство, вони отримують державну підтримку, але повинні платити податки. Це неправильно. Кілька місяців тому ми зареєстрували законопроект, який пропонує дозволити реєстрацію фермерських господарств для людей, які мають 1,05 га і більше землі. Якщо ви хочете, щоб люди платили податки, дайте їм можливість розвивати свої господарства. Але ми не говоримо про 50”. гектарів, але приблизно більше гектара землі 50. акри – це сад, ви не можете відняти податки за сад».

Наразі закон ще не розглядався в сесійній залі, тому є ймовірність повторного розгляду спірних питань. Якщо законопроект про будинок 5600 ухвалять у його нинішньому вигляді, це серйозно вплине на багатьох сільських жителів. Податкове навантаження просто не дозволить розвиватися малим господарствам. Вони будуть змушені відмовитися від обробітку землі на користь великих землевласників.

За матеріалами: РЕЦЕНЗЕНТ