Українці у російському полоні: скільки наших громадян утримує Кремль

«Вони зазнають репресій через релігійні переконання, зазнають жорстокого поводження та тортур», — розповіла омбудсмен на зустрічі з верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин Кайратом Абдрахмановим.

Росія перетворює обмін полоненими на політичне питання тиску на Україну — Казанський
За словами Денисової, громадяни України окупанти переслідують навіть за проукраїнську позицію родичів, які мешкають на підконтрольній українському уряду території.

Як приклад, омбудсмен розповіла про обшуки у матері українського добровольця та активіста Станіслава Краснова. 74-річна жінка мешкає в окупованому Криму. Російські силовики провели обшук із порушенням процесуальних прав без присутності адвокатів. Внаслідок цього майно жінки було пошкоджено, а її саму безпідставно тримали протягом кількох годин у так званому слідчому управлінні ФСБ.

Ситуація в окупованих районах Донбасу та Луганщини ще гірша. Там окупанти тримають у полоні понад 300 українців. Ще близько 260 громадян нашої країни вважаються зниклими безвісти.

«Підконтрольні РФ незаконні збройні формування утримують у в’язницях ОРДЛО 300 громадян України: 223 – у Донецькій та 77 – у Луганській області», – повідомила Денисова.

Таким чином, у Росії та на окупованих нею українських територіях незаконно укладено близько 450 наших людей. Також відомо про жахливі умови, в яких перебувають українські бранці. Окупанти часто застосовують тортури до наших громадян і нерідко відмовляють у лікуванні тим, хто страждає на хронічні захворювання.

Так, українця Олександра Марченка затримали 17 грудня 2018 року на окупованій території Донецької області співробітники так званого «МДБ ДНР». У Донецьку чоловік планував подати документи на повернення викраденого автомобіля, який на початку бойових дій залишив у місті на СТО. Два місяці його утримували у секретній в’язниці “Ізоляція”. За словами політв’язня, до нього застосовували тортури, через що він був змушений підписати «визнання».

Згодом чоловіка перевезли на територію Росії та віддали співробітникам ФСБ. Під час перебування у СІЗО міста Краснодар Олександру інкримінували різні справи для продовження терміну утримання: непокора представникам правоохоронних органів, незаконна трудова діяльність на території Росії, намір перевести через російський кордон плати зенітно-ракетного комплексу.

Наприкінці грудня 2019 року Марченку пред’явили додаткове звинувачення за ст. 276 КК РФ («Шпигунство»), а вже 26 листопада 2020 Краснодарський крайовий суд засудив Олександра до 10 років позбавлення волі з відбуванням у колонії суворого режиму.

Росія блокує роботу з обміну полоненими – Україна у ТКГ
У листопаді 2021 року Марченка етапували до Улан-Уде (Бурятія) після того, як Верховний Суд РФ залишив без змін вирок про 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

Ще одного українця, мешканця тимчасово окупованого Криму Івана Яцкіна затримано у жовтні 2019 року. Як повідомив адвокат Микола Полозов, того ж дня спецбортом його вивезли до Москви і помістили до сумнозвісного ізолятора ФСБ Лефортово.

Про те, що стосовно Івана Яцкіна порушено справу і що його затримано, нікому не було відомо, тому що ФСБ здійснювало спецоперацію щодо його затримання в режимі суворої таємності. Тільки наприкінці грудня, тобто за більш як два місяці, російські ЗМІ заявили, що його заарештовано. Весь цей час він знаходився без будь-якої допомоги та підтримки, в «одинаку» кам’яного мішка Лефортово.

Іван Яцкін+

Іван Яцкін — багатодітний батько, який страждає на низку захворювань, що вимагають надання йому медичної допомоги. Лефортівський райсуд Москви на закритому засіданні у грудні ухвалив рішення продовжити утримання Івана Яцкіна під вартою до 16 березня 2020 року. А у травні 2021 року чоловіка засудили до 11 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. У грудні Яцкін оголосив голодування на знак протесту проти нелюдських умов утримання.

Під загрозою сотні українців: Денисова закликає негайно відновити обмін полоненими
«З боку російських тюремників щодо Івана Яцкіна систематично здійснюються провокації. Зокрема, за те, що він не дозволив у своїй присутності образливих висловлювань на адресу української нації та України, був принижений: у нього відібрали всі ліки, порвали єдину сумку для особистих речей, заборонили користуватися кіоском і купувати там воду, а вода в камери. не придатна для споживання», – розповіла омбудсмен Людмила Денісова.

Вона також підкреслила, що повне ігнорування стану здоров’я Івана, який страждає на хронічне захворювання ніг: запалення судин призвело до утворення трофічних виразок, внаслідок чого відбувається нагноєння. Медична допомога йому не надається. Голодування у такому стані може призвести до гіршого

Ще одним показовим випадком є ​​історія українця Руслана Макарца. окупанти затримали чоловіка 22 березня 2019 року в окупованій Горлівці. Після чого його «засудили» до «ДНР» до 13 років в’язниці за нібито «шпигунство на користь українських спецслужб».

Українська влада намагалася звільнити його з полону, але процес звільнення не відбувається через блокування реалізації Мінських домовленостей Росією. 12 листопада 2021 року стало відомо, що Макарець помер у колонії окупованої Макіївки внаслідок ножових поранень.

Переговори в ТКГ щодо обміну полоненими зайшли в глухий кут – заява ОБСЄ
Відомо про систематичні репресії російських окупантів проти кримських татар. Одним із найгучніших випадків став арешт першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла.

4 вересня 2021 року до будинку політика приїхали співробітники ФСБ РФ. За словами дружини Джеляла, силовики прийшли з обшуком близько 7-ї ранку, коли сім’я ще спала. У двір забігли близько 12 людей у ​​масках і почали стукати у вікна та двері. Після того, як Джелял відчинив двері, дружину та дітей заблокували в окремій кімнаті. Вона також зазначила, що силовики не показували їй документів і не називали своїх прізвищ. Після обшуку окупанти забрали Джеляла та відвезли у невідомому напрямку на машині без номерів та розпізнавальних знаків. Також силовики забрали телефон та ноутбук політика.

Сам Джелял описує обшук у своєму будинку як поверховий, формальний та недовгий.

«Мене одразу попросили видати особистий телефон та ноутбук. Гаджети подружжя та дітей не чіпали. Я діяв далеко не так, як було б слід. І тільки зараз почав розуміти, що інтуїтивно намагався якнайшвидше захистити сім’ю від того, що відбувається. Незважаючи на можливу шкоду собі. Тому йшов назустріч вимогам осіб, які робили обшук. Мене тоді мало турбувала моя доля.

Обшук був поверховим, чисто формальним та недовгим. Мені повідомили, що доведеться пройти з ними. На запитання, куди пролунала відповідь: «в РВВС». Перша надія спалахнула миттєво. Ми стояли у дворі і чекали на транспорт. Протокол обшуку мені не показали, що не прочитали та підписати не просили», — пише Джелял в одному з листів.

Росія затримала заступника голови Меджлісу через його участь у «Кримській платформі» — МЗС
Згодом стало відомо, що Джеляла відвезли до будівлі ФСБ у Сімферополі. Російські окупанти утримували політика в наручниках та з мішком на голові. У ході допиту Наріману повідомили, що він проходить як свідок у справі «підриву» газопроводу біля села Перевальне біля Сімферополя. Спочатку окупанти відмовляли політику у зустрічі з адвокатом та проводили допит із застосуванням психологічного тиску.

Як пише Наріман, його, не знімаючи мішок і кайданки, провели до якогось будинку, до цокольного приміщення. У кімнаті знаходилося щонайменше чотири особи. Джеляла посадили на стілець спиною вперед. Після чого чоловік владним голосом одразу почав звинувачувати його у нібито підриві газопроводу.

«Використовуючи гучні епітети, він почав говорити, що я підставив молодих хлопців. Використовуючи свій авторитет, надихнув їх на злочин. Погрожував, що в мене два шляхи: поганий і дуже поганий… Коли сидиш закутий з мішком на голові в оточенні відомо когось, ти кожну секунду чекаєш удару або щось таке», — пише Джелял.

Окупанти у Криму утримують українського політв’язня в нелюдських умовах — Денисова
6 вересня російський окупаційний суд у Сімферополі схвалив рішення про взяття Нарімана Джеляла під варту на 60 діб – до 4 листопада. Йому та двом іншим кримським татарам – братам Азізу та Асану Ахтемовим – оголосили підозру за нібито причетність до пошкодження газопроводу в селі Перевальне 23 серпня (ч. 1 ст. 281 КК РФ – диверсія). Усі вони перебуватимуть у СІЗО у Сімферополі.

7 вересня ФСБ Росії заявила, що до нібито «підриву» на газопроводі, що стався 23 серпня в окупованому Криму, причетні Головне управління розвідки України та Меджлісу кримськотатарського народу. Згідно з російським фейком, українська сторона нібито обіцяла близько двох тисяч доларів виконавцям «теракту».

«Під час проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій встановлено, що диверсію організовано територіальним підрозділом Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України в Херсоні — так званою оперативною службою «Таврія» за участю забороненої в Росії організації «Меджліс кримськотатарського народу», — цитують російські. медіа заяви ФСБ.

Російські силовики катували незаконно затриманого у Криму заступника голови Меджлісу – прокуратура
Незважаючи на бурхливу міжнародну реакцію та заклики до РФ звільнити члена представницького органу кримських татар, окупаційний «суд» Криму залишив Джеляла у СІЗО до 23 січня 2022 року. Засідання пройшло у закритому режимі, російські силовики не допустили до будівлі суду слухачів та журналістів. Крім того, на засіданні суду не було і самого Нарімана Джеляла.

Наведені історії лише невеликою частиною того, що відбувається в російських в’язницях і колоніях. Сотні громадян України засуджено репресивною машиною Кремля у вигаданих справах. Насправді єдиною провиною наших політв’язнів є проукраїнська позиція та небажання визнавати владу Кремля на окупованих територіях України.

12 грудня у Києві відбулася акція солідарності під назвою «Свободу політв’язням», присвячена міжнародному Дню захисту прав людини. У заході взяли участь представники правозахисних організацій, платформи політв’язнів, незалежних громадських об’єднань переселенців, Меджлісу кримськотатарського народу, влади, а також переселенці з Криму та Донбасу, родичі політв’язнів.

Під час акції було проведено і перформанс «Кайданам не відібрати мою свободу» за участю колишніх бранців Кремля. Також учасники заходу написали іменні послання політв’язням Кремля на банері, який планується запустити над Кримом. Вони вимагали звільнення політв’язнів, які утримувалися на території Росії, в окупованому Криму та в ОРДЛО.

Учасники акції наголосили на необхідності державної підтримки сімей політв’язнів з боку Української держави. Правозахисники просять владу прискорити розгляд законопроекту, який би нормував надання допомоги затриманим окупантами українцям та їхнім родинам.

Раніше українська делегація у Тристоронній контактній групі заявила, що Російська Федерація у ТКГ блокує роботу гуманітарної підгрупи, тим самим блокує полоненими.

Згодом Спеціальний представник чинного голови ОБСЄ в Україні та у Тристоронній контактній групі Мікко Кіннунен визнав, що переговори ТКГ щодо обміну полоненими заблоковані.

Як відомо, на черговому засіданні Тристоронньої контактної групи Росію закликали прискорити обмін полоненими.

За матеріалами: Прямий