Українським металургам доведеться інвестувати додатковий прибуток у розвиток виробництва
Українським металургійним компаніям доведеться вкладати у розвиток та інтенсивне “озеленення” отримані додаткові кошти від реалізації своєї продукції. Про це пише видання Мінпром у статті “Сталеве вікно інвестицій”.
За даними Мінекономрозвитку, за 5 перших місяців 2021 р. вітчизняні підприємства ГМК збільшили доходи від експорту чорних металів на 49,2% (до 4,9 млрд дол.), а ось експорту ЗРС – удвічі (до 3,1 млрд дол.) .
Як відомо, у липні Єврокомісія представила механізм застосування так званого вуглецевого податку – Control Border Adjustment Mechansim (CBAM), яким оподатковуватиметься вся продукція, що поставляється на ринок ЄС, виробництво якої залишає помітний вуглецевий слід. Українським експортерам стали це загрожувати грандіозними втратами, якщо нічого не робити. На думку заступника директора ДП “Укрпромзовнішекспертиза” Сергія Поважнюка, CBAM може обернутися для української металургійної галузі втратами навіть до 1 млрд євро на рік. Можливість запровадити свій аналог CBAM вже розглядається і у Сполучених Штатах. У результаті це може вилитися в нову ланцюгову реакцію торгових обмежень.
Варто зазначити, що найбільший металургійний холдинг країни – “Метінвест” – нещодавно повідомив, що шукає майданчик під будівництво нового комплексу, який включатиме два модулі прямого відновлення заліза (DRI), дві електропечі та дві МНЛЗ. Застосування таких технологій дозволить знизити вплив сталевого виробництва на довкілля. Вартість цього проекту гендиректор “Метінвесту” Юрій Риженков оцінив у 3,5-4 млрд дол.
Але якщо про це будівництво йдеться у середньостроковій перспективі, то низка екологічних ініціатив холдинг здійснює на своїх підприємствах уже зараз. Зокрема, йдеться про реконструкцію газоочисних споруд на домнах №4 та 5 Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча, системи газоочищення кисневих конвертерів на Азовсталі та заміні газоочисного обладнання випалювальної печі Lurgi 552-A на Північному ГЗК. Також планується завершити реконструкцію аглофабрики ММК Ілліча. Загалом лише в екологічні проекти “Метінвест” протягом 4 найближчих років має намір інвестувати близько 0,5 млрд дол. Але при цьому ніхто не скасовував і поточних виробничих інновацій, які також вимагають солідних капіталовкладень. Одне з наймасштабніших завдань – будівництво на комбінаті Ілліча цеху холодної прокатки загальною вартістю понад 1 млрд. дол.
Декарбонізаційний уклін проглядається у планах лідера українського гірничого видобутку – групи Ferrexpo. У липні вона похвалилася піврічним чистим прибутком у 661,43 млн дол., що у 2,1 разу більше, ніж за перше півріччя-2020. Група вже почала підписувати договори з постачальниками обладнання, щоб до 2024 р. наростити обсяги переробки залізняку з 30-35 млн. тонн до 50 млн. тонн на рік. За попередніми оцінками, це коштуватиме приблизно 0,5 млрд дол. При цьому Ferrexpo робить ставку на випуск DR-окатишів, очікуючи прогресуючого попиту на цей продукт, оскільки виплавка сталі з них генерує менше викидів парникових газів.
Як зазначає видання, в сучасному світі екологічність виробництва стає таким самим чинником конкурентоспроможності, як і його ефективність. Тому інвестиції у “зелену” металургію актуальні як ніколи. Особливо в такі огрядні роки, як 2021 рік. Кожен долар, вкладений сьогодні, дозволить заощадити два у майбутньому. І легше пережити часи, коли ринкова кон’юнктура не буде такою прихильною до сталевиробників.
