Навала фальшивомонетників. Підроблені гроші навіть продають, причому за спеціальним курсом.
А сама схема продажу валютної липи – нагадує наркомережу.
Хто покриває злочинців та як відрізнити липові гроші від справжніх? Олена Зоріна впізнавала.
Їх відрізняють продавці на ринках, касири у магазинах та обмінниках.
А іноді навіть платіжні термінали сприймають фальшивки справжніх.
Насамперед підробляють банкноти по гривні високого номіналу.
Це 200 та 500”, – пояснює Василь Невмержицький, член Асоціації фінансових аналітиків.
І як у обмінниках, підробки навіть мають свій “липовий” курс.
Ціна залежить від якості.
“За 100 гривень фальшивих дають десь близько 30-40 гривень нормальних”, – каже Ігор Львів, експерт грошового ринку.
Бізнес, про який правоохоронці хочуть голосно не говорити, процвітає в Інтернеті.
“У лютому ми заблокували три канали, через які здійснювався продаж так званих фальшивих грошей”, – каже В’ячеслав Марков, декан факультету кіберполіції Харківського національного університету внутрішніх справ, підполковник поліції.
Звичайні оголошення та спеціальні інтернет-канали у месенджерах.
Національна та зарубіжна валюта.
Обсяги якості за бажанням клієнта.
Розрахунок через електронні гаманці чи криптовалюти.
Відправлення в будь-який куточок країни.
Замовити фальшиві гроші так само просто, як піцу.
Через Інтернет.
Схема подібна до поширення наркотиків.
Організатори, виробники, збувачі, кур’єри та звичайно покупці.
Всі ці люди зазвичай не знають одне одного.
Спіймати на місці злочину їх практично неможливо.
Адже фальшивки збувають через такі притулки.
Ці схеми нагадують павутину.
Десятки “позаштатних” робітників і ще те, кого, так би мовити, використовують наосліп.
Ділки дуже кмітливі.
За нашою інформацією, ця гривня виробляється в Китаї.
І сюди потрапляє поштою.
А далі вже поширюється у вигляді закладок», – пояснює В’ячеслав Марков, декан факультету кіберполіції Харківського національного університету внутрішніх справ, підполковник поліції.
У Китаї або в іншій країні, або в Україні на непідконтрольній території.
Обчислити фальшивомонетників складно.
Найчастіше можна хіба що поняття почерку одного й того самого Зло-майстра.
“Прибирають там Михайло Грушевський та роблять напис Михайлу Підробку.
Або Іван Франко – Іван Фреза.
Ну і є такі, що пишуть там із 8 Березня, наприклад”.
Це експертний центр МВС, де якраз і аналізують валютну липу.
Нові надходження на перевірку – кілька разів на місяць.
Василь Пеленок аналізує фальшиві гроші понад 10 років.
Говорить, відрізнити їх від справжніх вже може на очі.
Головне бути уважним.
Намагається навчити цьому і мене.
“Справжні чи ні? – Ні, – це справжні.
Але що тут не так? – Бумага! – Ні.
– Тут йде Лінкольн, його зображено на 5 доларовій банкноті.
А тут маємо 50.
Тобто ці частини – доклеєні елементи”.
Фальшивомонетники, розповідає, добрі економісти.
Якість залежить від того – навіщо саме підробка.
“Дехто беруть звичайний папір і його використовують, деякі більш просунуті знаходять спеціальний папір”, – каже Василь Пеленок заступник завідувача відділу технічної експертизи документів Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Кожна фальшива купюра має свою собівартість.
Підбирають матеріали, папір фарби та.
щоб максимально наблизити цю банкноту до справжньої.
Якщо він хоче збуту в магазині, то він вже фарбами наносить зображення, на яке звертають увагу касири.
Якщо це там на ринку, то це зовсім інші елементи захисту імітуються”, – каже Василь Пеленок, заступник завідувача відділу технічної експертизи документів Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Більше і експерти, і фальшивомонетники цінують так звані суперпідробки.
Ось одна із таких.
“Виготовлена за допомогою поліграфічних способів.
Забезпечена спеціальними елементами захисту, ультрафіолетовою, інфрачервоною.
У банкноті є! Водяні знаки є, голограми є”.
І тут нереальність можна виявити лише завдяки спеціальному устаткуванню.
Фальшування може видати одна невелика деталь.
“Папір сам не люмінісцує, але люмінісцує елементи захисту.
Водяний знак не повинен світитися”.
Проте так якісно підробляють переважно іноземну валюту, а не гривню.
Це підтверджують і у Національному банку.
“На 1 000 000 реальних банкнот у обігу припадає менше 3 фальшивих банкнот.
На мільйон реальних банкнот євро припадало 23 приблизно фальшиві банкноти”, – пояснює Юлія Шолох, представник прес-служби Національного банку України.
Чому зловити за руку організаторів такого бізнесу дуже важко? Тому що мало хто хоче розплутувати таку павутину.
“З практики, касир намагається все-таки не зв’язуватися, якщо у нього з’являються сумніви щодо справжності тієї чи іншої купюри, він віддає її назад і фальшивомонетникам йде до наступного обмінного пункту”, – каже Ігор Львів, експерт грошового ринку.
“Мішок грошей торгової виручки і серед них ми виявили якусь тисячу чи дві тисячі гривень фальшивих грошей, то як я можу щось сказати, де вона їх взяла? Якщо вона торгувала у якомусь супермаркеті”, – пояснює Василь Невмержицький, член Асоціації фінансових аналітиків.
Чи може кришувати такий вид заробітку? Виявляється, все залежить від того, навіщо купюра.
Ось, наприклад, історія з гривневим суперфальшивком.
“Це, швидше за все, люди, які причетні до виготовлення цих терміналів, вони знають на що реагує термінал і відповідно вони завдають якісь мітки на банкноти”, – вважає Василь Пеленок, заступник завідувача відділу технічної експертизи документів Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС.
Але це лише припущення експертів.
Чи можна уберегтися від підробок? Фахівці ринку відповідають: так.
І радять звертати увагу насамперед на комірець.
«Він має бути шорстким, друге це 200 гривень, вони шорсткі.
Бумага щільна.
Це не ксерокс.
Що стосується 500-гривневої купюри – те саме.
І якщо ми говоримо про денний час доби, то бачимо вже зображення та захисну смугу”.
Втім, стовідсоткової гарантії через те, що у ваші руки не потрапить фальшива купюра не дасть ніхто.
