Україна працює над створенням системи торгівлі викидами парникових газів
Україна працює над створенням системи торгівлі викидами парникових газів та підвищенням внутрішнього податку на викиди вуглецю. Це необхідно, щоб підготуватись до європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), повідомляє ICIS.
Зазначається, що зменшення вуглецевого сліду та приведення економіки у відповідність до нових правил ЄС необхідне для конкурентоспроможності компаній.
Адже блок є основним експортним ринком. У матеріалі підкреслили, що з 2026 року експортери сплачуватимуть вуглецеве мито, тобто різницю між місцевою та європейською ціною за викиди вуглецю. CBAM ЄС не передбачає жодних поступок Україні, незважаючи на те, що її промислова база була серйозно пошкоджена від початку російсько-української війни.
“Україна має прямий інтерес у зменшенні свого вуглецевого сліду та забезпеченні конкурентоспроможності своїх компаній після повного впровадження механізму CBAM у 2026 році”, – наголосили в ICIS.
Радник голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Ольга Євстигнєєва розповіла, що країна працює над кількома проектами.
Вони покликані знизити свій вуглецевий слід та забезпечити конкурентоспроможність компаній, а також відповідати вимогам ЄС. Вона наголосила, що до повномасштабного вторгнення Україна мала велику промислову базу та експортувала залізну руду, сталеві напівфабрикати, а також різноманітну сільськогосподарську продукцію.
Однак через війну загальний експорт впав на 35%, оскільки промислову базу було пошкоджено. Україна зобов'язалася збільшити цільову частку відновлюваної енергії у спільній встановленій потужності з 9% до 27% до 2030 року.
Однак у результаті близько 90% вітрових та близько 50% сонячних потужностей знищено або окуповано. Однак деякі компанії зараз працюють над розширенням встановлених потужностей відновлюваних джерел.
Так, ДТЕК запустив першу чергу Тилігульської ВЕС на 114 МВт та планує її розширити до 500 МВт. У матеріалі наголосили, що парламент ухвалив закон про створення фонду декарбонізації.
Крім того, очікується, що найближчими тижнями буде прийнято новий указ, який визначатиме правила відшкодування коштів компаніям, які вживають активних заходів для декарбонізації своєї діяльності.
У ICIS розповіли, що хоч Україна підвищила екополог на викиди вуглецю з 10 грн за тонну СО2-еквівалента до 30 грн, це лише незначна частина цін на викиди вуглецю в ЄС (близько 80,00 євро за тонну). За словами Євстигнєєвої,
Україна також працює з Німецькою агенцією з міжнародного співробітництва над створенням функціональної системи торгівлі викидами, яка допоможе заповнити розрив у найближчі роки.
Однак існує низка проблем, зокрема посилення вимірювання парникових газів, звітності та перевірки для забезпечення належної звітності про викиди вуглецю.
Вона наголосила, що у 2021 році лише 264 установки, які викидають парникові гази, офіційно подали плани моніторингу до Національного центру обліку викидів парникових газів, тобто лише 15% від загальної кількості установок.
“Необхідно точно розрахувати викиди, перш ніж буде складено відповідну вуглецеву картку, яка відображала б науково обґрунтовані кліматичні цілі”, – зазначила Євстигнєєва.
Нагадаємо, міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Руслан Стрлець заявив, що в Україні систему торгівлі викидами парникових газів планують запустити з 2025 року у тестовому режимі.
