Україна дорожчає Як пережити нинішнє зростання цін

З приходом осені ціни на споживчі товари та послуги знову поповзли стрімко вгору — у вересні це зростання склало 8,6% у річному обчисленні. І це не кінець.

У Національному банку, чий мандат включає контроль рівня споживчих цін, називають інші причини поточного зростання інфляції: подорожчання оброблених продуктів через зростання вартості сирих продуктів. Іншими словами, коли дорожчає картопля, то картопляні чіпси дорожчають ще більше. Крім цього, девальвація гривні в останні місяці теж тягне за собою зростання цін.

Можливо, нинішній рівень зростання цін не катастрофічний, якщо порівнювати його восени 2022-го, коли інфляція перевищувала 20%, але показник у 8,6% точно не можна назвати комфортним. До того ж ситуація може посилитися найближчими місяцями.

Так, індекс споживчих настроїв, за даними дослідницької компанії Info Sapiens у вересні погіршився до 72,6 пунктів після серпневого показника в 80 пунктів. Індекс менший за 100 означає, що серед громадян переважають негативні споживчі настрої.

Що дорожчає насамперед

На першому місці за стрімкістю подорожчання – комунальні тарифи. Так, вартість води, електроенергії, газу та житла додала 18,7%. Стабільно зростає ціна медичних послуг на тлі відчутного попиту – тепер це 11,9%.

На 12% у річному обчисленні зросли ціни на освіту. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснює це так: Є традиційний сезонний перегляд цін для навчальних закладів.

Втім, якщо витрати на медицину та освіту стосуються не всіх, а для когось не регулярні, то ціни на їжу стосуються кожного та кожної.

«Одним із факторів інфляції є врожай– пояснює hromadський економіст Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації. – Було досить спекотне літо, а це [негативно] вплинуло на врожайність, ціну окремих продуктів, зокрема, овочів».

Так, за останні 12 місяців капуста подорожчала на 208,8%, картопля – на 88,8%, морква – на 51%, буряк – на 38,6%, вершкове масло – на 24,9%, яблука – на 20, 4%.

Якщо розібратися з цінами на продукти більш докладно, багато що пояснює кліматичне середовище 2024 року.

Наприклад, рік видався важким для яблучних дерев. На врожай вплинули пізні заморозки, після яких прийшли спеки та зливи. Так, не вперше Україна може не впоратися зі своїми експортними зобов’язаннями з яблук, адже їх просто не вистачає: технічні сорти постійно дорожчають, а серед елітних сортів слабкий урожай.

Щодо молочних продуктів Україна все більше стає імпортозалежною: споживачі часом не задовольняються якістю української продукції. У першій половині жовтня імпорт вершкового масла виріс на 76% у місячному вимірі, кисломолочних продуктів – на 11%, сирів – на 5%. Відповідно зростання цін через це теж імпортується, тобто перебуває під впливом вищих цін за кордоном.

Надмірний попит на соняшникову сировину – як в Україні, так і у світі – може призвести до подорожчання соняшникової олії, хоча поки що ціна на неї практично незмінна. Рік виявився кліматично важким для мікрогрина та салатів, а тому пропозиція цих продуктів обмежена.

«Спекотна погода без дощів далася взнаки на врожайності, термінах дозрівання та якісних параметрах низки овочів та фруктів, що позначилося на їх пропозиції. Зокрема, швидше дорожчали овочі борщового набору та помідори, залишалися високими темпи зростання цін на огірки. Збільшення вартості сировини та виробничих витрат вплинуло на ціни на борошно та крупу»– додають у Нацбанку.

Що ж до картоплі, що стрімко дорожчають, то на це впливає посилений попит виробників чіпсів і снеків. «Зараз переробні підприємства потребують чіпсових сортів, які містили б перетворення крохмалю в цукри за більш низьких температур зберігання»– каже Ігор Чечетко, директор компанії HZPC Україна.

Ще одним фактором, який може спричинити подальше зростання цін на їжу, є призупинення процедури бронювання військовозобов’язаних чоловіків для аграрних компаній. «Нам конче потрібне бронювання. У сільському господарстві дуже важлива сезонність. І якщо ми в певний період, наприклад, зараз не зможемо виконати ті чи інші роботи, то у нас зупиняється цей вид діяльності. – заявив Леонід Козаченко, президент «Української аграрної конфедерації». – Я не думаю, що це спричинить дефіцит продовольства в Україні. Але економіка країни загалом дуже ослабне. Так, у нас продовольство зросте у ціні, але його буде достатньо».

Окрім внутрішніх чинників, є глобальний тренд зростання цін на продовольство, що стосується України. Про це, зокрема, попереджає ООН, де переживають зростання цін на зерно на тлі обстрілів росіянами українських чорноморських портів та суден, що курсують у цьому регіоні.

До цього додається подорожчання пального, через що транспортні послуги — а вартість «зашита» в ціні майже кожного товару — додали у вересні 6,7% у річному вимірі. «Перший етап підвищення акцизного податку на пальне з вересня позначився насамперед на подорожчанні автогазу, водночас низькі ціни на нафту та високі запаси стримували подорожчання бензину та дизеля»– пояснюють у НБУ.

Чи стаємо ми біднішими?

«Загалом зростання цін призводить до того, що платоспроможність населення зменшується, оскільки є певний лаг тим часом, як зростають ціни, а потім зарплати»– зазначає економістка Марія Томіліна із Центру економічної стратегії.

Витрати на їжу в бюджетах українців та українок мають набагато більшу вагу, ніж у бюджетах громадян та громадянок Євросоюзу. Скористаємося базовим порівнянням.

Так, у супермаркеті “АТБ” кілограм картоплі коштуватиме 26,89 гривні, кілограм яблук “Голден” – 30,95 гривні, 0,9 літра молока “Яготинське” – 50,20 гривень. Середня зарплата по Україні на початку жовтня становила 21 500 гривень, за даними порталу Work.ua.

Якщо ми подивимося на Німеччину, то тут середня ціна кілограма картоплі у перерахунку на гривні – 43,65 гривні, кілограми яблук – 99 гривень, літра молока – 36 гривень. І це — за середньої місячної зарплати понад 201 000 грн, що майже в 10 разів вище за український показник.

Візьмемо географічно ближчу до нас країну — Польщу. Тут картопля в середньому стоїть 34,65 гривні за кілограм, яблука – 39,6 гривні за кілограм, молоко – 40 гривень за літр. Середня зарплата – понад 87 000 грн на місяць, що у чотири рази перевищує українську середню зарплату.

Економістка Марія Томіліна вважає, що допомогти українцям пережити високі ціни допоможе насамперед зростання зарплат. «Загалом, зараз триває велика боротьба за кваліфікованих працівників, і ті, хто розуміє це, бізнеси підвищують заробітну плату, – каже вона. – НБУ очікує, що за результатами 2024 року номінальна заробітна плата зросте на 16,1%, а реальна — на 9,7%, що дещо вище за річну інфляцію — 8,5%».

Але й інфляція не стоїть дома. «Найімовірніше, буде певне прискорення зростання споживчих цін до зими– Коментує Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital. – Багато залежить від уряду, адже є питання тарифів, що регулюються державою. Вже почалися натяки, що електроенергія надто дешева, тому урядові дії, ймовірно, спричинять подальше зростання цін».

Оновлений меморандум Міжнародного валютного фонду говорить про можливість поступового підвищення тарифів на газ та електроенергію, аби покривати витрати на їхнє виробництво. Втім, Міністерство фінансів заявило, що це поки що не є зобов’язанням українського уряду.

«Найближчими місяцями інфляція продовжить поступово зростати через збільшення бюджетних видатків, зростання рівня заробітної плати через структурне безробіття, а також очікуване збільшення дефіциту електроенергії під час опалювального сезону»– додає Марія Томіліна із Центру економічної стратегії.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, у свою чергу, очікує, що зростання споживчих цін в Україні за результатами 2024 року становитиме 10%.

Час раціонально планувати власні фінанси

Як правильно вибудовувати власний бюджет, витрати, споживче та фінансове планування в умовах помітного та некомфортного зростання цін?

«Деякі споживачі змінюватимуть свої переваги – можливо, переходити на дешевші продукти»– каже Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації.

Він дає власні поради тим, хто займається зростанням цін: потрібно здійснювати детальний облік витрат, щоб розуміти, на що йдуть гроші. А ще пропонує скоротити ірраціональні витрати. «Слід заздалегідь скласти список товарів, які вам потрібні, та уникати емоційних покупок»– зазначає експерт.

Фінансова консультантка Софія Федіняк ділиться своїми рекомендаціями:

1. Пріоритети витрат.

   У цих обставинах важливо контролювати та аналізувати свої споживчі імпульси. Не обов’язково відмовлятися від усього, але слід зосередитись на основному: їжа, комунальні послуги, здоров’я, навчання.

2. Облік витрат у простій формі.

   Не обов’язково складати важкі таблиці. Для цього підійдуть звичайний зошит або програма на телефоні, де і можна фіксувати свої витрати. Сучасні програми для моніторингу доходів і витрат мають функції синхронізації з банками, що дозволяє автоматично зберігати та розподіляти всі доходи та витрати за категоріями.

3. Правило 50-30-20, але пристосоване до дійсності.

   Класичне правило “50% на базові витрати, 30% на додаткові, 20% на заощадження” може здаватися зараз недосяжним, але його можна підлаштувати. Наприклад, 70% на найнеобхідніше, 20% — на те, що приносить радість чи необхідне для роботи, 10% — відкладати навіть у складні часи. Це дозволить підтримувати мінімальний рівень заощаджень.

4. Пошук додаткових джерел прибутку.

   Не обов’язково йти на другу чи третю роботу: важливо зважати навіть на незначні доходи. Наприклад, підключення всіх видів кешбеку наприкінці місяця дозволить накопичити суму, яка може покрити витрати на мобільний зв’язок та інтернет.

5. Захист заощаджень від інфляції

   Важливо не дозволити інфляції з’їсти запаси. Тому слід розглянути можливість вкладень у стабільні фінансові інструменти, наприклад, державні облігації.

Про важливість безпеки своїх коштів від інфляції говорить і Марія Томіліна з Центру економічної стратегії. «На кінець вересня 2024 року середній розмір ставки за річними ОВДП становив 14,7%, а за річними депозитами — 12,5%, – каже експерт. – Це вище за прогнозований рівень інфляції наступного року — 6,6%. Відповідно, найкраще, що можуть робити громадяни, — це не витрачати кошти, а інвестувати їх по можливості, розміщуючи вільні кошти на депозитах у банках або купуючи ОВДП».