Ухвалення законопроекту №5600 може викликати кризу в економіці
Незважаючи на протести з боку бізнесу, народних депутатів та експертів, у п/п №5600 зберігається низка жорстких норм, які здатні одночасно обрушити українську економіку.
Наприклад, автори документа продовжують наполягати на несправедливому з погляду промислових підприємств розрахунку логістики у формулі ренти на видобуток залізняку. У всьому світі при розрахунку ренти використовується “індикативна вартість (Platt’s в Китаї) – мінус витрати на логістику”. Проте законопроектом передбачено віднімати лише 10 дол./т, тоді як реальні витрати експортерів руди становлять 15 дол./т.
Не менш показовим є ставка еконолога на розміщення безпечних відвалів гірничодобувної промисловості, яка, згідно з п/п №5600, підвищується відразу на 200%. У цьому ставка економа на небезпечні відходи, зокрема. токсичні речовини, буде збільшена лише на 5%. Це приклад явної дискримінації щодо гірничо-металургійних та феросплавних підприємств, а також виробників вогнетривів. Через це їх витрати значно зростуть, а продукція стане неконкурентоспроможною. Крім того, підприємствам буде складніше шукати кошти, щоб інвестувати в екологічну модернізацію та розвиток виробництва.
Окреме питання і щодо ставок на скид води, що виросло в рази, і щодо акцизу на алкоголь та інші товари, автоматично розганяє інфляцію в Україні, і зробить населення біднішим.
Щодо зростання ставки податку на викиди CO₂ втричі, то промисловці не проти такого кроку. Але тільки за однієї умови: якщо гроші, зібрані за допомогою податку, витрачатимуться на покращення екологічної ситуації в країні, а не розчиняться у держбюджеті та витрачаються на фарбування лав у парку. Для цього можна створити державний Фонд декарбонізації, в який цільовим чином надходила частина коштів від сплати податку на викиди. Відповідний законопроект уже давно зареєстровано у парламенті. Механічне збільшення податку на викиди СО2 у 3 рази не покращить екологію, оскільки гроші безслідно розчиняться у бюджетах усіх рівнів. А компанії так і залишаться без коштів на модернізацію.
Якщо з/п №5600 приймуть, український ГМК опиниться у «ножицях». З одного боку – з липня світові ціни на руду впали на 57%, на метал – на 15%. З іншого боку – стрімко зростають ціни на енергоносії (ціна газу становить 900 дол./тис куб м), тарифи на залізничні перевезення та перевалку в портах. Якщо ще підняти податки, ГМК не витримає такого навантаження та піде у збитки. Тоді під загрозою опиняться майже 600 тис робочих місць, 1,6 млрд дол. податкових надходжень та понад 10% ВВП. Чи варто прийняття однієї з/п таких наслідків економіки?
