У разі вибуху ЗАЕС другого Чорнобиля не буде – експерт

У разі вибуху ЗАЕС другого Чорнобиля не буде – експерт


У разі теракту, який окупанти можуть влаштувати на ЗАЕС, ситуація, яка може скластися, відрізнятиметься від тих, що були після вибуху на ЧАЕС та Фукусімі. Про це заявила кандидат біологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України Олена Паренюк, зазначивши, що в Україні малоймовірні повторення обох трагедій. “ВП. Життя”.

За словами вченої, стандарти експлуатації атомної станції, зокрема ЗАЕС, містять різні сценарії можливих катастроф. Це втрата охолоджувачів, вибух генераторних установок, землетрус і навіть падіння на станцію літака.

Паренюк підкреслила, що алгоритм дій у таких ситуаціях є різним, саме цим і пояснюється безліч порад про те, що робити у разі катастрофи.

Експерт запевняє, що під час вибуху на ЗАЕС другого Чорнобиля не буде. Енергоблоки Запорізької АЕС набагато краще захищені, ніж у Чорнобилі. Реактори станції накриті саркофагами, як і Чорнобильський після вибуху, лише значно кращі. Також на ЗАЕС інші конструкції реакторів.

У Фукусімі на момент аварії станція втратила зовнішнє харчування, проте перейти на автономне не змогла, бо генератори затопило. В результаті цього помпи, що відкачували воду, перестали працювати, а радіонукліди стали виходити на зовні. Все це сталося через землетрус.

Паренюк зазначає, що такий сценарій у нас ймовірний, оскільки росіяни постійно знеструмлюють ЗАЕС. За час війни станція вже сім разів втрачала зовнішнє харчування, проте перехід на автономне відбувався стабільно.

“Дизельні генератори витримували. Адже на всіх станціях застосовано так званий “фукусімський пакет покращень”, – каже експерт, зазначаючи при цьому, що зараз на ЗАЕС призупинено та охолоджено 5 реакторів. Перегрітий лише один, проте його було зупинено у вересні 2022 року.

“У Фукусімі на момент землетрусу усі реактори виробляли енергію. Зупинені вони були тільки після того, як спрацював аварійний захист реакторів, що їх відключили”, – каже Паренюк.

Читати:  Частка ВІЕ у світовому виробництві електроенергії досягне 33% у 2024 році.

Експерт наголосила, що оскільки станція не працює, радіоактивного йоду на ЗАЕС немає, тому йодова профілактика у разі вибуху не потрібна.

Йодна профілактика – це насичення щитовидної залози стабільним йодом для запобігання поглинанню нею радіоактивних ізотопів йоду та запобігати її опроміненню.

Паренюк також наголосила, що у разі теракту на ЗАЕС викид інших радіонуклідів не виключається. Однак у яких обсягах та на якій території буде відомо лише після катастрофи, якщо вона станеться.

Експерт радить читати офіційні джерела та розпоряджатися владою.

Найімовірніша загроза, на її думку, полягає у можливому забрудненні води. Вчена порівнює викид радіонуклідів із розсипаною сіллю. Якщо це станеться на проммайданчику ЗАЕС, то “сіль” можна буде зібрати там же, проте, якщо піде дощ і змиє її в річку, там вода також стане радіоактивною “рапою”.

Тому перша порада для людей, які мешкають у найближчій зоні ЗАЕС, у разі катастрофи не пити воду з Дніпра.

За словами експерта, воду, зокрема технічну, краще заготовити заздалегідь. У разі аварії користуватися можна буде лише водою із артезіанських свердловин.

Паренюк також радить заготовити на перші кілька діб їжу у закритих контейнерах, а також підготувати рукавички та респіратори.

Що стосується подальших наслідків, то, за її словами, все залежатиме від того, що саме станеться на станції: вибух чи просто витік небезпечних речовин. Від цього залежатиме, якою буде територія розповсюдження забрудненої води. Якщо вона інфільтрується у ґрунтові води, то на певних територіях не можна буде використовувати вирощені там сільськогосподарські культури. Однак, щоб з'ясувати це, потрібно робити проби та дослідження, адже є шанс, що вона не вийде за межі так званої захисної зони, де заборонено вирощувати.

Читати:  Україна спростила процедуру отримання дозволу на викиди в атмосферу

“Ми вже маємо досвід Чорнобиля. Ми знаємо як вирощувати врожай на забруднених територіях без ризиків для здоров'я споживача. У Японії вже повернуто понад 90% забруднених земель на сільськогосподарське використання. Так, звичайно, якщо щось станеться, на забруднених територіях не просто житиме, але це однозначно не кінець світу”, – каже Паренюк.