Цитати про війну в Україні, які проникнуть до самого серця

Цитати про війну в Україні, які проникнуть до самого серця


Вітром по горах розносяться крики,
Що війна знову краде наші роки.

Рідна земля, на грудях татуювання,
Скорботу, надію несе кожен день.

Впали в темряву дні нашої слави,
Запах війни в повітрі відчутний знов.

Ворожа кров здалеку несе сльози,
Люди мріють здолати страхи.

Серце б’ється від ломоти і жалю,
Ми стоїмо на межі вічних боїв.

Руїни нас ще пом’ятають,
Спомини давні від нас ніде не зникнуть.

Очі замерзли від темного болю,
На колинах молимося про мир.

Знову вибухи в нашій вулиці знайомий,
Сльози ллють матері, що втратили все.

Вітер шепоче про втрати і муки,
Ми загорнути в плащ війни.

Морозні ночі крізь битви пройшли,
Тіні загиблих підтримують нас.

Ми не зламались, стоїмо в темряві,
Сила народу живиться від серця.

В колиску падає снігом надія,
Ми спимо біля вікон війни.

На пустелі чорного сяйва,
Війни слід залишатися завжди.

Озирнувшись, бачимо згарища рідні,
Але пам’ять зболіло тримає нас тут.

шкірна крапліна сльози на війні,
Як зливі спогадів, болю у серці.

Звук гармат в наших душах залишити,
Січемо тінь, що повзе за спиною.

Між попелищем і снів ти знайдеш
Серце, що горіло на нашій землі.

Руки злито кров’ю і болем,
Світло прорости повинно знову.

Боронити свободу, любов,
Немає дорожчого обов’язку.

Сльози рікою течуть безупинно,
Та надія не вбита війною.

Мій чоловік вдягаєм війни обладунки,
Щоб захиститися від тьми.

На серці вогнем вигорають написи,
Помним про тих, хто на захист стає.

Любов і сльози змішаються завжди,
На війні немає легких шляхів.

З попелу болю і вимушених втрат,
Ми знову встаємо, відроджуємо єдність.

Котитися сльоза рікою першою,
Хочеться миру в обіймах коханих.

Війна розірвала долю сімей,
Та надія ще жити в кожному з нами.

Слів про втрату нам більше не треба,
Душі душать відгуки битв.

Чорні ворота відкриті для нашої сили,
Ми перемогу свячемо серцю.

Звідусіль лунає відлуння,
Ми будуємо новий день.

Втрачені снить повернути нам крила,
Що летіти в мир занесут.

Зло розливає свій чорний отрута,
Але віра нас тримає в бою.

Не вмерти від страху війни,
Серце міцніє, коли разом ми.

Пісні журби лунають безупину,
Але колись ми співатимем переможно.

Сліди війни не зникають будь-де,
На серці залишиться пам’ять завжди.

Ще стукає серце українське,
Воно не зламається від болю та втрат.

Збити тимчасово, ми збільшуємося удвох,
Війна не здатна зруйнувати нас повністю.

Під небом війни рости наші мрії,
Світло пробудиться знову у серцях.

На кожному кроці відлуння минулого,
Та світанок на наші дні стукає.

Очі в півм’ї, серця в обіймах,
Ми стоїмо заради майбутнього дня.

Голоси загиблих нас ведуть в бій,
Ми пам’ятаємо кожне обличчя.

Кров і сльози змішані у тінь,
Та стіна стоїть не зруйнована.

З темряви війна в нас заговорила,
Але ми з’ясуємо шлях до світу.

Повітря згущується від жалю,
Ми стоїмо захистити наш дім.

Якщо впадемо, ми знову встанемо,
Війна нас не зламає остаточно.

Сила народу більше не вмирає,
Ми піднімемо прапор свободи.

Наші сльози та кров – це жертва заради,
Майбутнього вільного дня.