Сприймайте як хворобу: українські історики про гучну заяву Путіна
Олександр Левченко зазначає, що студент-Путін отримав би у нього на іспиті двійку за знання предмета
Президент Росії Володимир Путін зробив чергову, м’яко кажучи, неоднозначну заяву. В інтерв’ю ТАРС російський президент заявив, що до 16 століття між російськими та українцями “не було мовних відмінностей”, а перші мовні відмінності, на його думку, з’явилися під впливом Речі Посполитої. Путін додав, що нібито до цього на Русі та Польщі всіх східних слов’ян називали “російськими” і не поділяли їх.
Під час цієї бесіди ведучий Андрій Ванденко намагався поправити Володимира Путіна, що правильно каже “українцями”, а не “українцями”, але російський президент стояв на своєму.
Сайт “Сегодня” звернувся до істориків із проханням дати оцінку заяві російського президента.
Сергій Рябенко: “З історичної точки зору – повна маячня”
Історик Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко не береться міркувати про завдання, які Путін ставив перед собою, роблячи подібні заяви. У плані історичної достовірності заява оцінюється як “повне марення”.
“З одного боку, це стандартний “мем”, міф російського керівництва про “одного народу”. Під це добре лягають інтерпретації сучасної війни в Україні як громадянської”, мовляв, не було й ніякої аннексії Криму, і потрібен статус російської мови у зв’язку з цим в Україні. Це не нове становище”
Чому заява з’явилась учора? Можна робити різні припущення. На мою думку, не слід виключати думки, що це була свідома провокація, присвячена скорботній даті в українському календарі – дню пам’яті героїв Небесної сотні. Зараз, наприклад, російська пропаганда активно розкручує тезу “українців-дикунів” через події у Нових Санжарах 20 лютого. Це моє припущення, я не знаю, як було насправді, але, можливо, заява Путіна – свідомо запущена з метою розгойдування ситуації в Україні.
З історичної точки зору, вибачте, це повне марення. Тому що цей міф давно існує у російських політичних колах, але не має історичної основи. Українці та росіяни – різні народи, це взагалі серед науковців навіть не обговорюється. Тези про те, що українська мова – це “зіпсована російська під впливом Польщі” чи іншого “австрійського генштабу”, знову ж таки, просуваються з чіткою та зрозумілою метою: показати, що Україна це failed state, української мови не існує, а отже, і державність для українців не потрібна. Це все ясно простежується з 2014 року, і тут немає нічого нового”, – каже Сергій Рябенко.
Андрій Веселовський: “До цього потрібно ставитися як до хвороби”
Екс-заступник міністра закордонних справ Андрій Веселовський вважає, що Путін чудово розумів, для чого вимовляє подібні фрази.
“У 16 столітті не існувало Російська держава, тому українці не могли жити на її кордонах. Між іншим, тоді існувало навіть не Московське, а Казанське Ханство. До цього потрібно ставитися як до хвороби.
Це все фейки, на які ми маємо реагувати, наголошувати, що у них не так. Але, водночас, підкреслювати, що йдеться про глибокої хвороби російського суспільства, яке розуміє куди рухається.
Безумовно, це продовження тез про “одного народу”. Нав’язані наративи дуже важко вибити. Ними успішно займалися російські царі. Катерині Інший приписують, що вона займалася чищенням архівів та знищенням згадок будь-яких інших державних формувань, крім Російської імперії. Якщо ви відкриєте зараз англійські, американські енциклопедії та прочитаєте про Україну, то простежте певний історичний процес, рух людей на північ та схід, об’єднання етносів тощо. Але в російській пропаганді це треба змінювати, і вони постійно проголошують відповідні тези.
Оскільки окрім Путіна там ніхто говорити про це не може, то росіяни та світ слухають його. Потім це повторює у тих чи інших формах пісків, потім ЗМІ. Таким чином створюється “потужний хор”, а ми його вимушено слухаємо, бо наші співвітчизники значною мірою слухають російські телеканали. Це сумно, але це реальність.
При кожному випадку російська пропаганда чинитиме таке. Вони вказуватимуть, що у нас немає народу, нації історії, що ми не існуємо. Щоб перемогти ворога, слід сказати, що він не має історії. Це постійна лінія, яку тією чи іншою мірою просуває російська пропаганда», – каже Андрій Веселовський.
Олександр Левченко – про питання походження
Український дипломат, надзвичайний та повноважний посол України в Республіці Хорватія та Боснії та Герцеговині Олександр Левченко до дипломатичної роботи закінчив з відзнакою історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка та довгий час викладав історію. Олександр Левченко з іронією наголошує, що студент-Путін отримав би у нього на іспиті двійку за знання предмета.
“Путін не історик, ці речі йому радять, але мені здається, це роблять люди, які займаються не наукою, а пропагандою. Заява не має відношення до історичної правди”.
Перша держава на території нашої країни – держава антів, що існувала з 4 століття до н. Київ, як ми знаємо, офіційно засновано 482 року і є найстарішим слов’янським містом взагалі. Автохтонними слов’янами, тобто темами, які протягом своєї історії жили на цій території, є українці та слов’яни. Українці – склавини та анти, поляки – венеди. Венедами спочатку називали всіх, а приблизно з 4 століття венедами називали західних слов’ян, що вже жили між Віслою та Карпатами. Тобто ми, на відміну від росіян та білорусів, є слов’янами, так би мовити “народжені”.
Нащадками склавінів та антів стали руси, державою яких була Київська Русь. З 482 року Києвом було засновано столицю слов’янських об’єднань Київ, та її нащадки існували 400 років, а 882 року династія перервалася. Приїхав Олег із сином Ігорем та вбив останніх Київських нащадків Аскольда та Діра.
Олег та Ігор заснували династію Рюриковичів. Новгород, звідки прийшов Олег, було засновано тоді лише 10 років, а Київ на той момент – 400.
Титульним народом Київської Русі були руси. Але й росіяни. Тут і настає фінт, який використовує російська пропаганда. Дивно, що “російська” – це прикметник, який відповідає на питання “чий?”. Росіяни – не корінний народ, який платив русям данину. “Російські” з’явилися у 8 столітті і походили від фінугрозьких народів та зайдлих слов’ян із Польщі.
В 11-12 столітті справді можна було говорити про відсутність мовних відмінностей у Київській державі. Територія нинішньої Росії була населена росіянами, але вся політична еліта у них була вихідцями з Києва та Чернігова, і люди привчалися говорити зрозумілою для політичної еліти мовою. Київ був центром і делегував князів, які несли культуру та мову русів, що поширювалися серед росіян. У росіян є косоворотка, кокошник, балалайка, лазня – слов’янські народи не мають цих елементів, але, подібно до культури русів, росіяни переймали фінно-угорські традиції. Лазня – це гарна традиція, але не слов’янська. У 11-13 столітті ми говорили справді однією мовою через домінантність Києва, а 1240 року Київ знищили татари і державність русів перестала існувати, а територія пізніше була зайнята Великим князівством Литовським. А росіяни були під монголами. Відповідно, ми розвивали мову та культуру в рамках литовської держави, і російські – монгольські, і різниця збільшувалася вже у мовному плані, адже культурна різниця настала раніше.
У нас не “українська говірка”, а ми не “окраїна Росії” – це марення та вигадки, які давно спростовані. За слов’янською лінією ми для них першоджерелом, політично та культурно ми домінували та нав’язували правила мови, її граматики та поведінки. Ці правила були слов’янськими, і, незважаючи на те, що росіяни були слов’янами лише наполовину, вони багато слов’янського вбрали від нас і трохи від поляків. “Російська” мова не від росіян, а ось русів. І ” російське море ” (Чорне море) називалося на честь русів, а чи не російських. Ми народи, які походили з однієї держави, але Росія відкололася, стала імперією; відкололася, а потім захопила нас і з 18 століття вже диктувала нам свої правила”, – пояснює вчений.
Нагадаємо, 19 грудня в Москві відбулася велика прес-конференція президента РФ Володимира Путіна, яку він традиційно дає щорічно. Жодна з прес-конференцій російського лідера останніх років не обходилася без питань про Україну.
За матеріалами: Сегодня.ua
