Співпраця, сховища та “правило трьох”. Як виживати в умовах бойових дій
Як змінюється життя в умовах бойових дій
Для людей, які вирішили не їхати з міста, на яке напали, або ж не змогли цього зробити, звичайне життя докорінно змінюється. У кожній війні, зіткненні чи нападі свої особливості і залежить від масштабу і розгорнутості. Наприклад, якщо в перші дні все триває за десятки кілометрів від вашого будинку, в іншій частині міста, ви можете і не помічати особливих змін. Проте чим ближче стають вибухи, постріли та гелікоптери, тим помітнішими вони стають.
Спочатку бойових дій у місті спрацьовує сигнал територіальної системи оповіщення цивільної оборони – «Увага всім!». Це включення електричних сирен передачі сигналу населенню про напад противника. Також він може використовуватися для стихійних лих, аварії чи аварії. Такі сирени встановлені по всьому Києву і нещодавно столична влада перевіряла їхню справність. Також є сигнали «Хімічна небезпека», «Радіаційна небезпека» та «Повітряна тривога». Останній, наприклад, звучав 4 червня 2014 року в Луганську, після чого вокзал міста переповнився за лічені хвилини.
Якщо ви почули сигнал “Увага всім!” вдома, необхідно:
- взяти із собою особисті документи, засоби індивідуального захисту, запас води та продовольства;
- вимкнути споживачі електроенергії, воду, газ;
- щільно закрити вікна, кватирки, вентиляційні пристрої;
сховатися.
Саме в цьому випадку може стати в нагоді тривожний чемодан, якщо ви зібрали його заздалегідь.
Важливо: Якщо Путін нападе. Що покласти в тривожну валізку і де ховатися при бомбардуваннях
Якщо сигнал тривоги застав вас на роботі, дотримуйтесь інструкції компанії. Зазвичай вона передбачає негайне припинення робіт, безаварійну зупинку обладнання, його переведення на безпечний режим та вибуття.
Якщо ви перебуваєте в транспорті, необхідно вийти з нього на місці зупинки та діяти за вказівкою поліції. Всі випадки поєднує необхідність сховатися у найближчому укритті. Якщо такого немає – потрібно використовувати яри, насипи, ями.
Треба розуміти, що в умовах бойових дій у місті зміниться і побутовий спосіб життя. Наприклад, слід очікувати на такі проблеми:
- зупинення роботи комунальних служб;
- перебої з водою, газом, електропостачанням, інтернетом, мобільним зв'язком;
- зупинення роботи банків, пошти, служб доставки та інших послуг;
- ризик зупинення роботи АЗС, громадського транспорту, залізниці та аеропортів;
- поступово обмежено або зупинено роботу закладів громадського харчування, супермаркетів, ринків.
Так що незалежно від того, складали ви тривожну валізу чи ні, слід обов'язково запастися готівкою. Власне, це стосується не лише часу бойових дій, а й сьогодення, адже 15 лютого на Приват24 та Ощадбанку сталася потужна DDoS-атака, через що мобільні банки тимчасово не працювали. Враховуючи величезну кількість кібератак на критичну інфраструктуру України за останні тижні і варто зняти з банкоматів «живі» гроші хоча б спочатку.
Як підготуватися та діяти в умовах бойових дій
Зарядіть ваші павербанки, бездротові зарядки і не дозволяйте телефону розряджатися до нуля, поки все спокійно. Відсутність електрики або перебування у сховищі може позбавити вас доступу до інформації на невизначений термін. Те саме стосується інших гаджетів, які у вас є. У разі нападу, повідомте телефоном або повідомленням близьких. Назвіть їм свої дії, щоб вони розуміли, що ви робитимете. Щоб не робити багато дзвінків,
повідомлення можна підготувати заздалегідь.
Використовуйте зарядку з розумом, а якщо у вас старе радіо на батарейках, воно може стати головним джерелом доступу до новин. Але перевіряйте джерела: деякі ЗМІ можуть сіяти паніку замість життєво необхідної інформації.
Крім того, навряд чи у вас буде можливість зайти до ТРЦ та придбати необхідний теплий одяг чи взуття. А якщо вони будуть працювати, ви можете побачити дуже завищені ціни і майже немає асортименту: поставок у зону бойових дій зазвичай не буває. Отже, подбайте про те, щоб всі критично важливі вам речі, предмети, базові та необхідні ліки були у вас у достатній кількості.
Пам'ятайте: камуфляжний одяг слід сховати якнайдалі до мирних часів, адже в ньому ви можете стати мішенню.
Визначтеся, як і куди евакуюватимете домашніх вихованців. Може, ви вирішите залишити їх у друзів та сусідів, які не планують залишати будинок. Подбайте про кошик, корм, воду і препарати для них. Якщо ви маєте в місті або своєму будинку літніх родичів або дітей, які не зможуть зорієнтуватися самостійно, зберіться самі, а потім подбайте про них. Головне, не затягувати та не проводити «довгих ритуалів»: збори мають бути оперативними і зосередженими.
Подбайте про запаси продовольства. Всупереч поширеному міфу, гречка, сіль та цукок можуть бути не найкращим вибором. Не потрібно готувати з вогнем і у великій посудині, але має тривалий термін придатності. Це якісні консерви, сухарі, питна вода, хлібці, сушене м'ясо, сухі супи, сніданки та напівфабрикати, які достатньо залити окропом. Все має бути в міру – великі пакети з їжею можуть завадити вам пересуватися. Однак і запас має бути розрахований щонайменше ніж 3 діб.
Не зайве і згадати основи до медичної допомоги. Якщо часу або можливості на курси не залишається, можна переглянути принаймні відеоуроки на YouTube. Головне, не займатися цим після тривожного сигналу, якщо ви вирішили ховатися чи вже у сховищі. Так ви витратите відсотки заряду, які можуть знадобитися більш життєво необхідні речі. Також заздалегідь складіть похідну аптечку, запасіться ліками, які вживаєте на постійній основі.
Обережно спілкуйтесь з іншими людьми. Під час військових дій активізуються мародери, яких у містах-мільйонниках – безліч. Вони розумітимуть, що у вас при собі гроші, цінні речі і можуть втертися в довіру, щоб пограбувати вас. У той же час слід поєднуватися зі знайомими вам людьми, наприклад сусідами. Познайомтеся з ними заздалегідь – дізнайтеся, хто мешкає у сусідніх квартирах. Можливо, у вашому будинку є лікар або електрик – знатимете, до кого звертатись за допомогою. Подумайте, як ви можете допомогти спільному благу. Разом із сусідами ви зможете готувати їжу, займати необхідні речі та ділитися знаннями, які допоможуть вчинити правильно.
У багатоквартирному будинку подумайте, як утилізувати сміття та інші відходи під час зупинки комунікацій. Запасіться свічками, пляшками води з кранакооперуйтеся, допомагайте. Антисанітарія може стати проблемою для мешканців.
Поодинці містом краще не пересуватися — це збільшує ризик нападу грабіжників. Тому створіть так звані патрулі з двох-трьох людей, щоб забезпечити безпеку.
Як не розгубитися
Перший крок до дій з алгоритму – вироблення цього алгоритму. Визначтеся, що найважливіше саме для вас і як ви збиратиметеся і діятимете саме у вашій ситуації. Якщо вам за дві хвилини доведеться приймати рішення, про яке ви ніколи не думали, воно може виявитися фатальним. Адже в кризові моменти ми не піднімаємось на рівень своїх очікувань, а падаємо на рівень своєї підготовки.
Не намагайтеся забрати з собою все. Якщо ви візьмете речі або спорядження, яким не вмієте користуватися, воно не принесе вам користі або, навпаки, зашкодить. Зберігайте спокій, при необхідності прийміть заспокійливий, і тоді починайте діяти. Витрачене на цей час може вберегти вас від багатьох помилок, адже все має бути зважено і без хаосу. Фокусуйтеся на цілях: відповідайте собі на питання, для чого ви робите кожну свою дію.
Майте кілька планів. Використовуйте так зване “правило трьох”. Якщо з'ясується, що ви не можете потрапити до найближчого сховища, ви повинні знати, де є ще два альтернативні. Те саме стосується й усього: копії документів мають бути у трьох різних сумках та/або кишенях одягу, при виїзді з міста — три продумані маршрути, на випадок пограбування — три схованки грошей у квартирі, рюкзаку та одязі.
Пам'ятайте, що після початку бойових дій евакуюватися буде проблематично. Причини – зупинка транспорту, пробки, перекриття доріг, відсутність квитків на міжміські автобуси та поїзди. Краще перечекати кілька перших днів, а потім уже вирушати в дорогу. Або розпочинати евакуацію заздалегідь.
Багатьом жителям міст може спасти на думку ідея поїхати на дачу, але на дачі може бути небезпечніше, адже бої часто ведуться у передмісті, а сховищ там менше, ніж у містах.
Найважливіше – подбати про себе у перші 72 години. Після них зазвичай з'являються альтернативні способи евакуації чи вирішення ситуації.
Бомбосховища Києва
На тлі військової загрози Київська міська державна адміністрація нагадала список міських бомбосховищ. Насамперед це метро, підземки, паркінги, ресторани, двори між будинками. Загалом столиця має кілька тисяч сховищ, проте не всі вони у хорошому стані, адже давно не експлуатувалися.
Найнадійніше укриття – метро. Усі 46 підземних станцій можуть дати притулок людям, проте такої функції немає у наземних станцій Києво-Святошинської лінії — від «Лісової» до «Дніпра». Київський метрополітен вважав, що всього підземні станції можуть вмістити 200 тисяч людей. На них є автономне водопостачання, артезіанські колодязі та санвузли. Однак у Києві живе приблизно 3 мільйони людей, тож якщо метро від вас надто далеко — подумайте, які сховища стануть ближчими до вашого будинку чи роботи.
Незважаючи на заяви РФ про відведення частини військ від кордону України, у НАТО не вбачають ознак деескалації.
За матеріалами: ДС
